Підкамінь взимку

Автор: Андрій Пеляк

Подорожувати взимку не така вже й хороша ідея. Першим ворогом стає холод. За таких умов стає неможливою комфортна прогулянка на протязі цілого дня. Та я вирішив не зважати на погоду. Знаєте, студентські роки швидко минають, а пізніше не вистачає часу.

Отже, розпочнімо з маршруту. Зі Львова на електричці до м.Броди – автобусом у с.Підкамінь – тим самим транспортом до Почаївської лаври – Кременець – Броди – електричка на Львів. Головне, це все за один день!

 

Відбулась ця подорож в ті часи, коли цифрові фотоапарати не були ще дуже розповсюджені, тому доказів в мене не багато.
Всім добре відомий щорічний фестиваль, що відбувається в с.Підкамінь. Та повірте, сюди можна приїхати і просто так.
Найперше – це є фортеця-монастир.

Стан, в якому перебуває споруда, бажає кращого. Цікаво, що я зміг вільно прогулюватися по його території і жодних охоронців не помітив, мабуть сплять разом з ведведями :-). От заходимо всередину:

На зображенні помітно як ушкоджені будівлі. Правда, це додає їм якоїсь величності, вони виглядають старовинніше. Ніби щойно пройшла війна, навіть знайдуться пошкодження від куль (або це мені просто здалося).

Приглянемося ближче:

Дзвіниця теж не в кращому стані:

Руки реставраторів сюди ще не добрались. Можливо, на даний час ситуація змінила і монастир вже трохи відремонтували (принаймні хочеться у це вірити).

Ще одне фото на підтвердження, що це ще й фортеця:

На цих стіна можна спокійно полазити, ніхто не заважає (як я казав, охорони і не видно).

А ось і Він – камінь. Такі природні пам’ятки завжди окутані легендами. Просто так ця брила не може тут стояти, правда ж ? 😉
В усі часи він порівнювався з чимось духовним. На ньому колись був розташований наскельний храм-фортеця, але ще його називають Чортовим каменем (і якось дивно, храм на чортовому камені!). Ймовірно, що тут спочатку було дохристиянське святилище.
Якщо хто хоче вилізти на камінь, то це досить безпечно. Східці давно протоптані людьми. Висота 16 метрів не така вже й велика.

З усіх сторін відкривається неймовірний краєвид. На вершині каменя достатньо місця, щоб посидіти з друзями і помилуватись природою. До речі, звідси добре видно Почаївський монастир.

Біля каменя заходяться козацькі могили, точно хто там похований я так і не дізнався (хоч і перелопатив мало не весь Інтернет). Мене завжди вражали своєю величчю козацькі хрести, але з ними фотографуватись якось не гарно. Тому просто Камінь і Хрести:

Деякі хрести автентичні, але є й і відреставровані:

Майже забув про печери. Вони не дуже глибокі, проте досить великі. Знаходяться неподалік від каменю.

Це і все, що я хотів розповісти. Про Лавру і Кременець напишу в наступних публікаціях. Обов’язково відвідайте с.Підкамінь у не фестивальний час. Тоді Вам ніхто не завадить насолодитись його красою.

Деталі на мапі:

Переглянути на google maps

І на сам кінець, моє фото. Я вже повертаюсь у Львів, змучений і щасливий:

---

Изделия из джинса никогда не выходят из моды, их удобно носить, одинаково подходят мужчинам и женщинам. Поэтому джинсы купить – это просто необходимость для современного человека.