Автор: Ірина Залевська.
День перший. Кутаїсі.
Вилетіли раненько й схід сонечка зустріли на борту Wizzair :-).
У Кутаїсі нас зустріла тепла й вітряна погода (була середина квітня). До готелю доїхали відносно швидко (в аеропорту можна купити квиточки на джорджіан бас, розплатитись можна карткою, або обміняти в обміннику), нас зустріла гостинна хазяйка, зварила нам каву й ми пішли гуляти. В цей день пройшло знайомство з грузинською кухнею (хінкалі, хачапурі по-аджарськи, шашлик), дуже гострою та солоною. Місто вразило чистотою і великою кількістю пам’ятників.
Покатались на канат ній дорозі, Даня на атракціонах,
відвідали храм Баграта, зведений 1003 року в Кутаїсі в правління Баграта III як головний собор його царства і освячений на честь Успіння Богородиці..
Гори просто неймовірні, височенні, вкриті снігом.
Познайомились з таксистом, який колись жив 12 роков в Києві, він нас і возив дальше (номер тел. 597910161). Відвідали парк Сатаплія – група карстових печер , де нам обіцяли сліди динозаврів, і ми їх побачили…
Погуляли по парку, макети динозаврів побачили, погуляли в печерах, послухали цікаву екскурсію, піднялись на оглядову площадку, повністю стікляну, вражаюче.
Цього дня ми переїхали в Урекі, погода спортилась, почав падати дощ. Але ми все ж таки погуляли по пустинному пляжу, подивились на чорний пісок (кажуть, що він “магнітний” цілющий), назбирати ракушок.
На третій день ми переїхали в Батумі. Батумі дуже гарне місто, поєднується історична архітектура з будівлями в стилі хай-тек, але все це дуже гармонійно виглядає.
І тут покатались на канатній дорозі, з’їздили на рибний базар, де куплену свіжу рибку нам відразу і приготували в кафе поряд, було так смачно, що ми ще туди двічі приїжали. На наступний день ми вирішили відвідати ботанічний сад.
Він дійсно дуже гарний, величезний і доглянутий. Взагалі всі туристичні місця дуже доглянуті. Гуляли в саду майже 5 годин і весь не обійшли, назбирали мандарин і грейфрутів, Даня поспав….
зустріли багато туристів з України, що можна було зрозуміти по прапорцях на рюкзаках. Ввечері знову гуляли, куштували їхню кухню, відвідали парк атракціонів.
На 5 день нашої подорожі планувався нічний переїзд в Тбілісі, тож ми мали ще цілий день. Гуляли по місту, по набережній, на дитячих майданчиках.
Ввечері поїхали на вокзал, виявилось, що нашого 7 вагона не буде і нас посадили в 10 (квиточки купували ще в Україні, онлайн через сайт грузинської залізниці). Доїхали добре, було дуже тепло. Вранці прибули в Тбілісі, метро розчарувало, дуже брудно. Довго шукали готель, оскільки всі показували нам знаходження вулиці в протилежній стороні. Кожний найменший провулочок, це вже нова вулиця і їх просто міліон. Але все ж таки ми знайшли, поселились і пішли шукати каву. По дорозі купили лаваш, їхні лаваші просто смачнючі, навіть не порівняєш з нашими. Відвідали Самебу – головний кафедральний собор грузинської православної церкви, висотою 98 метрів, дуже гарно.
Прокатались знову на канатці, погуляли по руїнах, подивились Мати Картлі, статуя символізує грузинський національний характер: жіноча фігура тримає у лівій руці чашу з вином для привітання тих, хто прийшов як друг, а в правій руці меч для тих, хто прийшов як ворог.. Пізніше ще покатались на фунікулері, який веде в парк атракціонів, парк дуже великий з безліччю атракціонів, Даня був в захваті.
По дорозі додому зустріли грузинку, яка порекомендувала і відвела, де можна смачна поїсти, подивились на центр міста, погуляли по скляному мосту миру, подивились на співочий фонтан, підсвітка просто всюди, виглядає дуже гарно.
Зустріли пару з України, з якими летіли і домовились на завтра їхати разом на таксі в Кутаїсі.
Тож половину сьомого дня подорожі провели в таксі, яке мчало по серпантину серед горів і через річки. Водять вони дуже страшно, перейти дорогу просто подвиг. Приїхавши поселились в готель, де ночували перший день (Даня вже почував себе як вдома) готель називається – Gelati Guest House, знайшли нашого старого друга таксиста, який повіз нас в Гелатський монастир. Монастир на вершині гори, там похований Давид IV Будівельник, грузинський цар з династії Багратіоні, найвидатніший в історії Грузії правитель, який зумів об’єднати країну та розширити її кордони.
Дальше відвідали ще один монастир Моцамета (діючий чоловічий монастир, де поховані мученики), з території якого можна побачити красивий каньйон.
Ось так і завершилась наша подорож, Грузія неймовірно гостинна країна, з мальовничими пейзажами.
