ЄВРОТУР. ЧАСТИНА 2. НІМЕЧЧИНА. БЕРЛІН І ДРЕЗДЕН

Автор: Юрій Шандра

Ліричний відступ. Те, що дивує усіх моїх знайомих та друзів – в Європі немає кордонів. Це дає грандіозні можливості для подорожей, особливо жителям України.

Близкість до кордону ЄС, лояльність до стоперів, знання англійської, німецької чи інших мов лише сприяють цьому. Наприклад, німець завжди залюбки підкине тебе до точки призначення, хоча сам ніколи не стане на узбіччі дороги. Йому краще оплатити подорож, в програмі якої чітко вказаний час прибуття в готель, кількість часу для відвідин певного музею тощо.

До речі, саме в Німеччині вперше відкрили інтернет-ресурс для автостоперів та водіїв. Плануєш відправитися у подорож? Заходиш, обираєш маршрут і їдеш. Тільки один нюанс – за бензин платиш наполовину з водієм.

Отже, у Берлін я попав вже вдруге.

Окрім всім відомих Бранденбурзьких воріт, Рейхстагу та Берлінської телевежі (найвища споруда Німеччини), там можна прогулятися по Потсдамській площі та Музейному острову.

Відомо, що на Потсдамській площі з’явився перший в Європі світлофор, придбаний в Нью-Йорку та встановлений у Берліні в 1924 році. Деякі історики вважають, що перший у Європі електричний ліхтар також був встановлений на Потсдамській площі.

Чесно кажучи на Музейному острові можна не лише прогулятися а й загубитися так на днів чотири, зважаючи на кількість усіляких місць, які зацікавлять будь-якого туриста. Це і Берлінський собор, і Пергамський музей, і Стара національна галерея, і Берлінський музей та багато чого ще.

На зворотньому шляху я відвідав Дрезден. Він досить химерний, проте чимось затишний. Must-visit у Дрездені це картинна галерея – місце, де при оплаті квитка я використав свій ISIC, це дало змогу трішки зекономити.

Сама картинна галерея велична та добре облаштова експонатами. ЇЇ можна порівняти з Ермітажем : вони рівновіддалені від України і там також виставлені найвідоміші зразки художнього мистецтва Європи.