Шляхами Батьківщини

11 кілометрів історії. Прощання з проспектом Леніна

Прощання з проспектом Леніна

Автор: Володимир Миленко

Закінчується 2015-й рік. Одним із головних його підсумків в Україні став процес декомунізації. В деяких містах очищення об’єктів від комуністичної топоніміки вже йде повним ходом. У вічно відсталому “гігантському робітничому селищі” під назвою Запоріжжя традиційно пасуть задніх. Але, оскільки дороги назад немає – в 2016-му з карти зникнуть всі ці вулиці Дзержинського, 40-ка років радянської України та інші. І в першу чергу – головна транспортна артерія міста, центральна її вулиця. Проспект Леніна.

Яку він назву носитиме – історичну Соборний, переможця опитування Козацький чи якесь інше – поки що невідомо. Але проспекту Леніна більше не буде. Тож давайте пройдемося по ньому, попрощаємось із його комуністичним минулим – і подивимось, що ж являє собою легендарний запорізький Проспект. (Саме так, просто “Проспект”, називають його запоріжці.)

Він не найдовший не те що у Європі, як співала тубільна група “Хорта”, а навіть і в Україні (Московський проспект в Харкові майже удвічі довший) – хоча багато запоріжців свято вірять в цей “факт”.

Втім, і без рекорду довжини тут є що подивитися, про що згадати. Отже, розпочинаємо нашу прогулянку. (Не дивуйтесь, фото були зроблені ще у вересні.)

Починається проспект у південній частині міста. Колись це було менонітське селище Шьонвізе, нині – Комунарський район. Оця зупинка маршруток і тролейбусів якраз і веде у напрямку житлових масивів Комунарського району, які в народі називають просто Піски. Так, бо на піску там будинки і зводили. Як в Києві Оболонь.

А ще звідси можна доїхати до найближчого передмістя.

Прощання з проспектом Леніна

Колишній Південний вокзал, тепер – Запоріжжя-1, центральний залізничний вузол міста. Принаймні, пасажирський. Майже всі поїзди, що проходять крізь Запоріжжя, зупиняються тут. (На вокзалі Запоріжжя-2 хіба що кілька поїздів з Одеси на Донбас зупинялися.)

Перед вами – Привокзальна площа.

Прощання з проспектом Леніна

А це власне вокзал. Герба того уже немає – і це перша ознака нового часу. Але ми ж прощаємося із старим проспектом – тому у нас на фото він ще є.

Прощання з проспектом Леніна

Так розпочинається Проспект. Попереду 11 кілометрів.

Прощання з проспектом Леніна

Навпроти залізничного вокзалу – завод “Радіоприлад”. Пишається отриманим колись орденом. Очевидно, більше пишатися нічим.

Прощання з проспектом Леніна

Підозрюю, що раніше тут був магазин “СССР” – а потім, під кон’юнктуру, вивіску поміняли. (Далі ми ще побачимо цю “геніальну” маркетологічну знахідку.)

Прощання з проспектом Леніна

Менонітів в Шьонвізе давно немає, та й сама назва – не більше, ніж історія. А от архітектура їхня залишилася.

Прощання з проспектом Леніна

Прощання з проспектом Леніна

Раніше на цій стоянці біля легендарного запорізького заводу місця вільного було не знайти. А зараз – будь ласка, хоч боком паркуйтесь.

Прощання з проспектом Леніна

Власне – завод. Точніше, його офіс. Запорізький автомобілебудівний завод, колись був “АвтоЗАЗ-Деу”.

Прощання з проспектом Леніна

Прямо біля офісу – виставлені на продаж машини. Нікому “Ланос” не потрібен?

Прощання з проспектом Леніна

Один із корпусів ЗАЗу. Він з обох боків Проспекту – і таке враження, що ти їдеш по території заводу.

Прощання з проспектом Леніна

А це – палац культури ЗАЗ. Придивіться уважненько до афіші.

Прощання з проспектом Леніна

Ага, ви не помилилися – таки так, “Металліка”. Хоч і не власною персоною.

Прощання з проспектом Леніна

Цей будинок унікальний, думаю, не тільки для Запоріжжя. Справа в тому, що у нього, як у будь-якого будинка на розі – два номери. І обидва – тринадцяті! Так, пр. Леніна 13 / вул. Комсомольська 13. Тобто тепер-то вони називатимуться інакше – але номери ж залишаться. Цікаво, як живеться людям у “двічі нещасливому” домі.

Прощання з проспектом Леніна

Зустріч двох стареньких трамваїв. Раніше вони ходили з одного кінця Проспекту до іншого. Зараз, на жаль, проїхатись від вокзала до Дніпра на цьому виді транспорту вже не вийде.

Прощання з проспектом Леніна

Круговий рух, який розділяє транспортні потоки – праворуч іде дорога в космос. Точніше, на Космос – район, де центральною є вулиця Космічна, тому його так і назвали в народі. Але ми йдемо прямо.

Прощання з проспектом Леніна

Якби не табличка – аборигени б і не знали, що це пам’ятник архітектури, який має власну назву. Хоча – вони й так не знають. Це ж треба зупинитися і почитати.

Прощання з проспектом Леніна

Отак – “автомобілі для життя”. Пригадайте, коли надумаєте машину собі купити.

Прощання з проспектом Леніна

За зупинковим комплексом видніються мачти стадіону “Торпедо”. Колись там грала однойменна команда (у “Динамо” вигравала і не раз!), зараз же тренується тимчасово-запорізька “Зоря”.

Прощання з проспектом Леніна

Центральний автовокзал. Падлючі таксисти частенько розводять гостей міста, беручи за дорогу “з вокзалу на вокзал” божевільні гроші. Ще й катають їх різними вуличками, щоб виглядало, ніби їхати хтозна-куди. А насправді там 15 хвилин пішки, або 2 зупинки трамвая.

Прощання з проспектом Леніна

Несподівана козацька тема.

Прощання з проспектом Леніна

Там, за мостом – починається власне місто Олександрівськ.

Прощання з проспектом Леніна

Колись це була межа між сільським і міським життям.

Прощання з проспектом Леніна

Колись ця річка, Мокра Московка, була судноплавною. Дивлячись на її сучасний стан, в це нелегко повірити.

Прощання з проспектом Леніна

Є в Запоріжжі і дещо новіші трамваї. Але навіть вони виглядають печально.

Прощання з проспектом Леніна

Цей кадр часто вставляли в різні фотоальбоми про радянське Запоріжжя. Тільки тоді ці будинки були новіші. Внизу, за деревами, в них раніше були профільні магазини “Спорт” і “Сигнал”. В 2000-х, звісно ж, все змінилося.

Прощання з проспектом Леніна

Школа №11, точніше, тепер уже гімназія. Побудована в 30-х роках минулого століття.

Прощання з проспектом Леніна

Нинішній проспект Леніна був складений із кількох вулиць. В районі мосту через Мокру Московку та “трьох будинків” була вулиця з такою назвою.

Прощання з проспектом Леніна

Цей трамвай їде до історичної місцевості Запоріжжя-Ліве. Дикий край там, чесно кажучи. Але трамвай ходить.

Прощання з проспектом Леніна

Зараз не 90-і, але люки ще подекуди крадуть. І навіть на Проспекті.

Прощання з проспектом Леніна

Оце головна транспортна фішка Запоріжжя. В місті є дві паралельні транспортні артерії – Проспект і вулиця Перемоги. Відповідно маршрутки і маркуються роз’яснювальними написами.

Прощання з проспектом Леніна

Пам’яник чекістам. 2016-й рік він навряд чи переживе.

Прощання з проспектом Леніна

А от десь тут починалася вулиця Соборна. “Соборний” – це не тільки назва готелю, а й один із варіантів нового імені Проспекту.

Прощання з проспектом Леніна

Цей район в народі називається “Ангола”. Не вгадуйте – на честь вулиці імені Анголенка, якій, скоріш за все, повернуть історичну назву Базарна (чи, може, літературний варіант “Ринкова”). Порахуйте, скільки банків розміщено в одному цьому домі.

Прощання з проспектом Леніна

А ось і шлях до центрального ринку. Правда, тут за останні 10-15 років забудували все оцими от потворними магазинами – тому всієї краси вже не відчути.

Прощання з проспектом Леніна

Одна із найбільших за пасажиропотоком зупинка в місті – “Анголенка”. Маршрутка може їхати з правого берега забитою аж сюди – але тут мінімум половина пасажирів вийде.

Прощання з проспектом Леніна

Ще один зразок радянської спадщини.

Прощання з проспектом Леніна

Свято-Покровський собор. На його честь вулицю і назвали Соборною. Правда, це не оригінальний храм – той у свій час підірвали більшовики.

Прощання з проспектом Леніна

Інколи проїхати по Проспекту в районі Анголи буває проблематично – маршрутчики, вони такі. Малоадекватні. Кількість і якість аварій маршруток в Запоріжжі підтверджує цю тезу.

Прощання з проспектом Леніна

Йдемо далі. Не на самому Проспекті, але зовсім поруч – колишній будинок Захаріних, в новітні часи – 63-е відділення Укрпошти. У домобільні часи немісцеві студенти запорізьких вузів бігали саме сюди, аби подзвонити батькам. До речі, чи не найстаріший із збережених будинків Олександрівська (так називалося Запоріжжя до 1921-го року, і так буде називатися цей район, який нині Жовтневий) – 60-70-і роки ХІХ-го століття.

Прощання з проспектом Леніна

А сюди студенти у свій час бігали ставити ставки – в “Театральному” була дуже популярна контора. Я теж там одного разу зіграв (виграв). Власне театр, на честь якого і назвали готель, виглядає між ялиною і вивіскою.

Прощання з проспектом Леніна

Доходний дім Якова (Янкеля) Лещинського. Перший в Олександрівську триповерховий будинок. Тут народився “батько радянського джазу” Олександор Цфасман, тут жив і зустрів свою майбутню дружину Леонід Утьосов.

Прощання з проспектом Леніна

А ось і театр. Зараз він носить ім’я місцевого корифея Володимира Магара, а не так давно, уже в незалежні часи, називався “театр імені Щорса”. Безглуздішої назви годі й вигадувати…

Прощання з проспектом Леніна

В театрі ставлять різне – в тому числі й Кайдашеву сім’ю. До речі, одна з численних балок на правому березі міста називається Кайдашева.

Прощання з проспектом Леніна

Хто сказав, що Запоріжжя – не культурне місто? Ось навіть книжкова крамниця з’явилася там, де її ніколи не було. (Правда, там, де вони були багато років, уже позакривалися.)

Прощання з проспектом Леніна

Ще один зразок архітектури попередніх епох.

Прощання з проспектом Леніна

Синагога. Є в Запоріжжі і таке. (А ще є мечеть і община кришнаїтів. Мультикультурне місто!)

Прощання з проспектом Леніна

Ще не знесений пам’ятник Дзержинському. Іронія – стоїть від на майдані Волі.

Прощання з проспектом Леніна

Капіталізм (вивіска відділення банку) і комунізм (праворуч унизу) на одному будинку. Це Запоріжжя.

Прощання з проспектом Леніна

Колишня Олександрівська земська лікарня, нині обласна дитяча.

Прощання з проспектом Леніна

Спочатку – Народний дім. Потім – кінотеатр імені Леніна. Тепер ні народного дому, ні кінотеатру. Довгий час будівля стояла взагалі напіврозібрана.

Прощання з проспектом Леніна

А це видніється колишня електростанція, перша в Олександрівську. Ну, і прапори відомої мережі супермаркетів.

Прощання з проспектом Леніна

На майдані Волі – кінцева зупинка відразу чотирьох маршрутів трамваю. Відповідно і диспетчерська.

Прощання з проспектом Леніна

А ось і трамваї. 14-ї їде аж до автомагістралі Харків-Сімферополь. Точніше, тепер вже Харків-Новоолексіївка.

Прощання з проспектом Леніна

Один із небагатьох пам’ятників міжвоєнної доби. На десятиріччя жовтневого перевороту з’явився. Вічний вогонь, очевидно, пізніше. І досі горить.

Прощання з проспектом Леніна

5-й корпус Запорізького нацуніверситету. “Нічого собі” – скажете ви. І будете праві – це ж не для студентів будувалося. Колись тут знаходився обком партії.

Прощання з проспектом Леніна

Традиційний в радянських містах танк. До речі, площа називається Радянська. А буде називатися на честь мого викладача, великого трудяги і дослідника місцевого фольклору Віктора Чабаненка.

Прощання з проспектом Леніна

Буває в Запоріжжі і таке.

Прощання з проспектом Леніна

Ті, хто востаннє бував в Запоріжжі років 20 тому, назвали б це місце – Будинок одягу. Але про те, що тут колись був такий магазин, вже нічого не нагадує.

Прощання з проспектом Леніна

Десь там, за парком, на території ресторану “Александровский уезд” росте дуб, який посадив відомий краєзнавець Яків Новицький.

Прощання з проспектом Леніна

Йдемо далі. А далі – колишній доходний дім Бадовського.

Прощання з проспектом Леніна

Історичну назву вулиці чомусь вирішили не повертати – скоротять до Гвардійської.

Прощання з проспектом Леніна

Табличка збереглася до 2015-го року.

Прощання з проспектом Леніна

Але нині всі знають це будинок за оцією от вивіскою.

Прощання з проспектом Леніна

Поруч з історією – новітня запорізька бізнес-архітектура.

Прощання з проспектом Леніна

Завод імені Войкова, виробляв колись різні корисні у господарстві речі. Баннер говорить про те, що часи безповоротно змінилися. А на першому поверсі ще в 90-х роках була чи не перша запорізька “вулиця бутиків” – торгівельні ряди “Верже”.

Прощання з проспектом Леніна

Далі Проспект трішки піднімається.

Прощання з проспектом Леніна

Гоголя (раніше Гоголівська) – через два квартали нагору від Проспекту.

Прощання з проспектом Леніна

Місце, де маршрутки “По Проспекту” і “По Перемоги” надовго розділяються. Перші звісно ж їдуть прямо, другі – ось якраз одна з них повертає за своїм маршрутом.

А якщо повернути на перехресті праворуч, пройти один квартал і повернути ще раз праворуч – можна потрапити на “Пивний дворик”, святе місце усіх запорізьких студентів і не тільки їх.

Прощання з проспектом Леніна

Це вже новітні часи. Один із найпопулярніших кінотеатрів міста саме тут.

Прощання з проспектом Леніна

Є в Запоріжжі на Проспекті і спорткафе. Я тут колись давав інтерв’ю місцевому телеканалу.

Прощання з проспектом Леніна

А тут давним-давно на початку 2000-х було почесне консульство якоїсь непопсової країни. Давно його вже тут нема…

Прощання з проспектом Леніна

аближаємось до мекки любителів книги.

Прощання з проспектом Леніна

Але спочатку пройдемо повз головні квіткові павільйони в місті. Купити квіти тут можна цілодобово.

Прощання з проспектом Леніна

Власне, обласна бібліотека. Студентами ми жартували над абревіатурою – мовляв, тут бандерівці окопалися.

img src=”http://farm2.staticflickr.com/1446/24087352141_b4f2d3672a_z.jpg” width=”640″ height=”480″ alt=”Прощання з проспектом Леніна” title=”Прощання з проспектом Леніна” class=”aligncenter”>

Хто сказав, що в Запоріжжі нема краси на вулицях? Ось вам, прошу. Район Малого ринка.

Прощання з проспектом Леніна

Зупинка громадського транспорту. Вид ззаду.

Прощання з проспектом Леніна

Два анахронізми в одному фото – палатка Опозиційного блоку і вуличні таксофони. Коли ви востаннє дзвонили з такого апарату?

Прощання з проспектом Леніна

Колишній кінотеатр “Зірка”. Дуже колишній. А на моєму студентському віку тут навіть матчі збірної України та єврокубків крутили.

Прощання з проспектом Леніна

Ще один “банківський квартал” по Проспекту. Можете пригадати вересневий курс валют.

За деревами вдалині заховався колишній ресторан “Лахті”. (Фінське місто Лахті – побратим Запоріжжя, на правому березі і вулиця є відповідна.)

Прощання з проспектом Леніна

Вулична торгівля.

Прощання з проспектом Леніна

Не Венеція, але своя невеличка площа святого Марка є.

Прощання з проспектом Леніна

Перехрестя Проспект-Українська – це те місце, де маршрутки (і просто автолюбителі) звертають з центральної вулиці міста у напрямку найбільшого за кількістю жителів району міста, Шевченківського. Через цей лівий поворот світлофор тут працює цілодобово. І так аварій вистачає…

Прощання з проспектом Леніна

Ще один зразок архітектури минулих часів.

Прощання з проспектом Леніна

Колись тут була книгарня з такою назвою. В минулому столітті – на що натякає шматочок баннеру над нинішньою кав’ярнею.

Прощання з проспектом Леніна

Прямо на Проспекті – недобудована споруда. Ну так, в Запоріжжі ж не вистачає торгівельних центрів.

Прощання з проспектом Леніна

А ось і “продукти із совка”. Втім, власники вже змінили назву. І, здається, ще до закону про декомунізацію.

Прощання з проспектом Леніна

Можливо, кількість прапорів у вікнах цього будинку пояснюється тим, що це так званий “Дім друку”? Тобто тут знаходяться редакції багатьох місцевих ЗМІ.

Прощання з проспектом Леніна

Пам’ятник Пушкіну на площі Пушкіна. Здається, не просто так – десь тут російський поет проїжджав. Кажуть, і “У Лукоморья дуб зеленый” написано саме про наш 700-літній дуб.

Прощання з проспектом Леніна

“Центральний загс”. Найпафосніше місце для церемонії реєстрації шлюбу.

Прощання з проспектом Леніна

Все, ми прощаємося із Жовтневим-Олександрівським районом і спускаємося до так званої Дамби. А отут, на цьому тротуарі зазвичай збираються вечорами проститутки. Чи принаймні збиралися в часи моєї юності.

Прощання з проспектом Леніна

Пам’ятник “Тривожна молодість”. Тут традиційно збираються престарілі комсомольці святкувати своє фахове свято. В народі пам’ятник отримав влучну назву “Фантомас”. Спробуйте вгадати, чому. Підказка – на фото.

Прощання з проспектом Леніна

Рідкісне в Запоріжжі явище – окрема смуга для громадського транспорту.

Прощання з проспектом Леніна

Власне, дамба. Збудована вона була в 60-х роках минулого століття, аби з’єднати дві частини міста. До її появи із Запоріжжя іноді посміювалися – “у вас не місто, а половина міста, потім балка, і ще половина міста”. Навіть святкових парадів проходило два, в обох лівобережних частинах.

Прощання з проспектом Леніна

Є така легенда, шо, коли чеській делегації показували новобудований об’єкт, то вони спитали – а що ж там, під асфальтом. “Земля” – здивовано відповіли наші. “А у нас би там були гаражі” – відповів представник чеської делегації.

Як ви здогадалися, ця огорожа з’явилася на дамбі після 1991-го року. Не так давно якісь сепари один такий тризуб виламали.

Прощання з проспектом Леніна

Запорізька телевежа. Біля неї традиційно знаходиться телецентр, в якому міститься ТК “Запоріжжя” – обласне державне телебачення.

Прощання з проспектом Леніна

Висота дамби дозволяє побачити багато чого, що на Проспекті закрите будинками. Якщо поглянути праворуч – то дуже добре видно заводи та їх шкоду екології міста.

Прощання з проспектом Леніна

Селище Зелений Яр знаходиться в низині, і вітер із заводів часто приносить туди усю таблицю Менделєєва.

Прощання з проспектом Леніна

Якщо ж поглянути ліворуч – то оці от дерева на дальному плані це уже острів Хортиця. Один із найбільших річкових островів Європи.

Прощання з проспектом Леніна

На межі Жовтневого і центрального, що нині ще називається Орджонікідзевським, районів Проспект перетинається із вулицею Перемоги, яка півколом охоплює майбутній Вознесенівський район. Назвуть його так на честь села Вознесенівка, яке було тут до моменту злиття із Запоріжжям. Назва збереглася – і у пам’яті людській, і у різних назвах, наприклад, ринку.

А ще на Вознесенівці колись гостював Тарас Шевченко. По вулиці Перемоги, неподалік від нинішньої вірменської церкви стояла хата, де він зупинявся на постій. Але ми не звертаємо, а йдемо далі.

Прощання з проспектом Леніна

Один із перших супермаркетів у місті. Восени 1999-го, коли він відкрився, ми, першокурсники, їздили туди на екскурсії.

Прощання з проспектом Леніна

І знову вулична торгівля. Зручна штука. Часом.

Прощання з проспектом Леніна

Різні архітектурні епохи. Ліворуч – чи не перший новітній будинок в місті.

Прощання з проспектом Леніна

Посеред Проспекту – клумби із трояндами.

Прощання з проспектом Леніна

Бізнес-центр. Не знаю, наскільки він заселений місцевими суб’єктами підприємництва

Прощання з проспектом Леніна

Чи не найвища точка Проспекту. Звідси видно усі три райони, через які він проходить. Тут вдалині – Ленінський-Дніпровський…

Прощання з проспектом Леніна

…а там унизу – Жовтневий-Олександрівський.

Прощання з проспектом Леніна

Центральний офіс Укртелекома. Наскельний малюнок зі сторони Проспекту зберігся з радянських часів.

Прощання з проспектом Леніна

Облдержадміністрація. Колись я тут півроку пропрацював у прес-службі. А 1975-го, під час будівництва, тут сталася трагедія – обірвалося риштування, загинули люди. Але в місті про це майже ніхто не знав. А от мій батько, який тоді служив у німецькому Веймарі, про цю трагедію почув – із “ворожих голосів”.

Прощання з проспектом Леніна

Площа Фестивальна. Колись тут був фонтан. Колись давно.

Прощання з проспектом Леніна

Центральний готель міста.

Прощання з проспектом Леніна

Раніше тут вивішували прапори усіх країн, громадяни яких проживали в готелі того чи іншого дня. Після початку війни традиція змінилася. (Очевидно, щоб не вішати прапор країни-агресора.)

Прощання з проспектом Леніна

Після “Інтуристу” Проспект іде трішки униз.

Прощання з проспектом Леніна

Ми ж затримаємося тут. На Майдані Героїв. Недавно встановлений пам’ятник.

Прощання з проспектом Леніна

Прикмета часу у вікні ОДА.

Прощання з проспектом Леніна

І ще один “банківський квартал” на Проспекті. А колись тут був один із перших “мінісупермаркетів”, ми з другом тут купували якесь непопсове російське пиво.

Прощання з проспектом Леніна

Тролейбус звертає на вулицю Якова Новицького, далі повз психіатричну лікарню доїде майже до заводів.

Прощання з проспектом Леніна

Один із найстаріших кінотеатрів міста. Колись давно, ще зовсім малим, я дивився тут з батьками фільм “Плюмбум, или Опасная игра”. А потім із братом ходив на прем’єру третього “Термінатора”. А ще тут показували “Ogniem i mieczem” без дубляжу, з самими лише субтитрами.

Прощання з проспектом Леніна

Це вже архітектура сталінських і ранньохрущовських часів. Причому, що цікаво, чим далі ми будемо йти Проспектом – тим глибше назад у архітектурному часі будемо провалюватися. Запам’ятайте дату.

Прощання з проспектом Леніна

Центральний універмаг “Україна” – таким він був до 1991-го. Тепер от.

Прощання з проспектом Леніна

Навпроти – цирк.

Прощання з проспектом Леніна

Є на Проспекті і такий монументик. Цікаво, чи він підпадає під декомунізацію.

Прощання з проспектом Леніна

Не думаю, що це суто запорізьке ноу-хау з вивіскою – але прикольно. До речі, дьонери у них непогані

Прощання з проспектом Леніна

І тут троянди. У вересні, звісно, вигляд не дуже – але в сезон красиво.

Прощання з проспектом Леніна

Одне із найнебезпечніших перехресть у місті. Особливо через те, що пішоходи частенько перебігають Проспект, замість того, аби по-людськи скористатися підземним переходом

Прощання з проспектом Леніна

Колись №1 ходив від вокзалу до кінця Проспекту. Та в 2000-х рейки демонтували, і тепер його маршрут завершується біля цирку.

Прощання з проспектом Леніна

Йдемо далі – і спостерігаємо заповідник сталінської архітектури.

Прощання з проспектом Леніна

Площа Маяковського. Фонтан і каміння із якимись ієрогліфами.

Прощання з проспектом Леніна

Дитячий куточок.

Прощання з проспектом Леніна

Прощання з проспектом Леніна

А взагалі-то на Маяковського завжди тусувалися художники. Хочете купити картину місцевих митців? Тоді вам сюди.

Прощання з проспектом Леніна

Прощання з проспектом Леніна

Цікаво, що буде з цією символікою. Мали б поздирати з будинків.

Прощання з проспектом Леніна

Невеличкі вежи – це одна із характерних особливостей сталінської архітектури. Принаймні, на Проспекті.

Прощання з проспектом Леніна

Ліворуч колись був заклад із назвою “Маленький Париж”. Ходили чутки, що це було першим місцем збору представників нетрадиційної сексуальної орієнтації в місті.

Прощання з проспектом Леніна

Радянська показуха. Почитайте написи на будинках – вони якраз один навпроти одного стоять.

Прощання з проспектом Леніна

Прощання з проспектом Леніна

Дуже я сумніваюся, що прямо-таки трудящі в них і жили. Скоріше керівництво заводів. Але для інтуристів завжди був аргумент на користь прогресивності радянського ладу – бачите, в яких умовах у нас робітники мешкають!

Прощання з проспектом Леніна

Прощання з проспектом Леніна

А отут збоку, без усіляких вивісок і пафосу – жили партапаратчики і кадебісти. А вулиця, яка іде вниз майже до Дніпра, Сталеварів, впирається у найінтернаціональніше місце в Запоріжжі. Правильно, медичний університет. Не знаю, як зараз – а в 90-і туди часто навідувались скінхеди. Чи просто любителі поганяти понаїхавших “чурок нєрусскіх”.

Прощання з проспектом Леніна

Нагору від Проспекту – Критий ринок і автостанція №2.

Прощання з проспектом Леніна

Ще одна “хатка Карлсона, що живе на даху”.

Прощання з проспектом Леніна

Несподіваний шматочок Єгипту на берегах Дніпра.

Прощання з проспектом Леніна

Цікаві архітектурні рішення. Якщо не помиляюсь, називаються вони – еркери.

Прощання з проспектом Леніна

Ніби й не тундра, але рослинність схожа на тамтешню. Якась карликова берізка.

Прощання з проспектом Леніна

І знову в об’єктиві – вежа.

Прощання з проспектом Леніна

Студенти електротехнічного коледжу.

Прощання з проспектом Леніна

І сам навчальний заклад.

Прощання з проспектом Леніна

В 2015-му такі велосипедисти вже не стільки дивують, скільки радують.

Прощання з проспектом Леніна

Красиво, правда ж?

Прощання з проспектом Леніна

Запоріжжя – місто контрастів. Десять метрів розділяє “каплицю для молитви”…

Прощання з проспектом Леніна

…і п’яну дівчину.

Прощання з проспектом Леніна

Прапори – України і Запоріжжя. Колір не червоний, а козацький малиновий.

Прощання з проспектом Леніна

Алея Слави і почесних жителів міста. Фотографувати список прізвищ я не став – вони нікому ні про що не скажуть. І це не дивно, зважаючи на те, як і кому роздавалися всі ці звання і титули.

Прощання з проспектом Леніна

От чого не розумію, так це традиція молодятам покладати сюди квіти.

Прощання з проспектом Леніна

Цікавий списочок.

Прощання з проспектом Леніна

Якби це фото було зроблене в Росії – скоріш за все тут з’явився б свіженький напис “ДНР и ЛНР”.

Прощання з проспектом Леніна

Мерія. Якийсь горбатий офіс у міського керівництва. Чи це має символізувати працелюбність та незакомплексованість тварюки?

Прощання з проспектом Леніна

Тут в Проспект втикається колишній проспект Жданова, нині бульвар Шевченка.

Прощання з проспектом Леніна

Годинник закоханих. Навколо нього в плиточці вмуровані чотири залізні пластини з основними датами історії міста. Там, до речі, є і точний день заснування – який чомусь уперто не хочуть святкувати.

Прощання з проспектом Леніна

Прощання з проспектом Леніна

Пам’ятник головним героям фільму, що чи не найбільше прославив Запоріжжя – “Весна на Зарічній вулиці”. Ви про такий, мабуть, уже й не чули.

Прощання з проспектом Леніна

Прощання з проспектом Леніна

Перспектива бульвару Шевченка аж до вулиці Перемоги, на перехресті з яким встановлено “Літак” – пам’ятник відповідному роду військ часів Другої світової.

Прощання з проспектом Леніна

ПК “Дніпроспецсталь”. Саме тут 4-го липня 2004-го на загальних зборах Партії Регіонів вперше висунули в президенти чи не найдемонічнішого персонажа новітньої української історії – Віктора Януковича.

Прощання з проспектом Леніна

Весь комплекс фонтанів на фоні мерії.

Прощання з проспектом Леніна

Тут теж хочуть бачити Україну в Євросоюзі.

Прощання з проспектом Леніна

Ресторан-пивоварня “Пінта”.

Прощання з проспектом Леніна

Ні, це не турист зупинився, а крамниця, що торгує відповідним знаряддям.

Прощання з проспектом Леніна

Тут колись був шаховий клуб “Думка”.

Прощання з проспектом Леніна

Далі Проспект піднімається вгору.

Прощання з проспектом Леніна

Кожен будинок в цій частині Проспекту – об’єкт архітектурної історії.

Прощання з проспектом Леніна

Пам’ятаєте попередній рік на фото. Я попереджав – ми йдемо углиб часів.

Прощання з проспектом Леніна

Один із двох фонтанів на площі Поляка. (Поляк – мер Запоріжжя, що 2003-го раптово помер, перебуваючи на посаді.)

Прощання з проспектом Леніна

Ліворуч – офіс і ДЮСШ “Металург”. Восени все ще функціонувало. Як буде в 2016-му…

Прощання з проспектом Леніна

Юні запорізькі футболісти. Хтозна, раптом саме один із них у майбутньому стане зіркою вітчизняного чемпіонату.

Прощання з проспектом Леніна

На Проспект цим двом видам транспорту не можна. Втім, мотоциклісти часто ігнорують.

Прощання з проспектом Леніна

Озирнулись на красивий ансамбль на площі Поляка – і йдемо далі, перетинаючи кордон районів.

Прощання з проспектом Леніна

Залізниця на Нікополь і Кривий Ріг. До будівництва ДніпроГЕСу вона проходила північніше, а тепер – прямо через Хортицю.

Прощання з проспектом Леніна

Перед нами – Соцмісто. Район, яким мав стати – і в принципі був таким – зразково-показовим містом радянського майбуття. Тут ми від сталінського ампіру переходимо до архітектури 20-30-х років, так званого конструктивізму. Соцмістом можна блукати годинами, стільки там цікавих об’єктів для любителів цього виду мистецтва. Правда, за межами Проспекту вона майже вся – у печальному стані.

Прощання з проспектом Леніна

Ще один новітній пам’ятник – жертвами Голодомору.

Прощання з проспектом Леніна

Прощання з проспектом Леніна

Колись на цій вежі була намальована ромашка. Під час реконструкції її звісно ж замазали та й по всьому.

Прощання з проспектом Леніна

І ще одна вежа. В кінці минулого тисячоліття будинок навіть довелося вирівнювати – а то мали б ми зараз свою “пізанську вежу”.

Прощання з проспектом Леніна

“Зазивала” – цікава професія. Увесь день оголошувати на зупинці маршрут, запрошуючи людей до салону

Прощання з проспектом Леніна

Запорізька “площа Таксім”, центральне перехрестя міста – Проспекту і проспекту Металургів. Принаймні, громадський транспорт звідси ходить у всі чи майже всі райони і райончики Запоріжжя.

Прощання з проспектом Леніна

“Стела металургів”. Там шматочки різного металу – ілюструючи роботу запорізького металургійного комплексу. Але в народі цей пам’ятник називають – “Загиблому туалету”, бо саме на цьому місці стояв відповідний заклад. А зараз спробуйте в місті знайти таку точку…

Прощання з проспектом Леніна

Ще один пам’ятник головному герою фільма “Весна на Зарічній вулиці” (до речі, вулиця така в Запоріжжі є, на правому березі).

Прощання з проспектом Леніна

Маршрутки на Бабурку – так в народі називається правобережний Хортицький район. Очевидно, їм більше за інших потрібні швидкі гроші в борг – принаймні, вивіски на це натякають.

Прощання з проспектом Леніна

Запорізький Mc Donald`s.

Прощання з проспектом Леніна

Один із багатьох будинків у стилі конструктивізму 30-х.

Прощання з проспектом Леніна

Маршрутки на правобережні райони – Бородинський, Осипенківський, Великий Луг.

Прощання з проспектом Леніна

Колишній інженерний інститут, нині ціла академія. АЙС – місцевий виробник морозива.

Прощання з проспектом Леніна

Концертний зал.

Прощання з проспектом Леніна

Названий на честь оцього діяча. Яким боком до Запоріжжя нащадок смоленської польської шляхти… Ну, в 1955-му році про це ніхто не замислювався. Собі дорожче було.

Прощання з проспектом Леніна

Ми вже наближаємося до кінця.

Прощання з проспектом Леніна

Балкони Соцміста.

Прощання з проспектом Леніна

Прощання з проспектом Леніна

А ось уже і фініш.

Прощання з проспектом Леніна

На вулиці Лобановського виглядає “Славутич-Арена”. До речі, останній свій матч метр провів зовсім не на цьому стадіоні – а на “Торпедо”. Та перейменувати вирішили чомусь вулицю біля старого ЦС “Металург”.

Прощання з проспектом Леніна

Ще трошки назад машиною часу.

Прощання з проспектом Леніна

Останній будинок на лівому, непарному боці Проспекту. Ще до зміни вивіски. Тепер це поліція.

Прощання з проспектом Леніна

Останній будинок на правому, парному боці Проспекту. Там нагорі – одна з веб-камер, за якими можна слідкувати за життям міста.

Прощання з проспектом Леніна

Ось вона, пильно стежить.

Прощання з проспектом Леніна

Так закінчується Проспект…

Прощання з проспектом Леніна

…і починається площа Леніна. Поки що Леніна. І істукан цей поки що стоїть. Але це тимчасово.

Прощання з проспектом Леніна

А от Дніпровське водосховище за його спиною – назавжди.

Прощання з проспектом Леніна

І Хортиця зі своїм арочним мостом (справа) – теж. На передньому плані – міст з лівого берега до греблі ДніпроГЕСу.

Прощання з проспектом Леніна

Власне, ДніпроГЕС.

Прощання з проспектом Леніна

Острів імені Леніна. Його теж перейменують. Колись це була частина правого берега Дніпра, по ньому проходила залізниця на Нікополь.

Прощання з проспектом Леніна

Яхт-клуб на фоні Бородинського мікрорайону.

Прощання з проспектом Леніна

Приватний сектор – як нагадування про затоплену менонітську колонію Айнлаге. Вона якраз отут під водою, ближче до правого берега.

Прощання з проспектом Леніна

Ну ось і все. Наша 11-кілометрова прогулянка завершується. Як завершується і історія проспекта Леніна. Далі буде майбутнє, буде нова назва, нові історії і герої, нові пам’ятники і вивіски.

Прощання з проспектом Леніна

Джерело vmylenko.com