Шляхами Батьківщини

В Очакові, біля якоря

Очаків - причал
Автор: Ігор Кручик
Десь ясени, десь – осокорі, а в Очакові – якорі. Вони кидаються в око усюди, мов вигадка якогось ландшафтного дизайнера – біля хат, магазинів, посеред санаторіїв. Тут, на узбережжі Чорного моря, протягом останніх двох-трьох тисячоліть жило чимало моряків і рибалок.

Панно-Очаківщина

Маршруткою від Миколаєва до Очакова – година їзди, від Одеси – десь дві години. Очаків – це 7 км пляжного узбережжя і місто на кручі над широкою бухтою. Ліворуч біжить далеко у Чорне море мальовнича Кінбурнська коса, праворуч бачимо острів Березань і Чорноморську косу. Й де б ти не стояв на кручі (а там розташовано кілька санаторіїв і житлових багатоповерхівок, купчаться пансіонати) – бачитимеш море, яке зливається із небом.

Очаків - пляж

Розмовляють місцеві чорноморці специфічним південним суржиком. Очаків в усьому – готельних і транспортних послугах, ресторанному обслуговуванні – дуже українське місто… Типові хрущовки на чотири поверхи або ж цілком собі сільські хати. Зрозуміло, що якість тутешнього сервісу значно відстає від турецько-єгипетских стандартів. Є й турбазівські літні будиночки – як у Очакові, так і на Чорноморській косі, яка простягається на кілька кілометрів у море. Є кілька невеличкий готелів і старорадянських санаторіїв. В холі одного з них я зауважив грандіозне мозаїчне панно «Очаківщина – край виноградарів і рибалок» у стилі соцреалізм. Але ж море!.. Воно все виправдовує. Хоча воно тут примхливе.

Пісок чистий, біленький… Якщо, буває, не викине хвилями на берег медуз і бурі водорості.

Очаков - медуза

На курортному узбережжі можна побачити «Алею казок» – скульптури самодіяльних скульпторів: лікар Айболіт із пацієнтом-крокодилом, Змій Горинич, білочка, колобок тощо. Від них теж за кілометр несе духом соцреалізму – можливо, час створення впливає навіть на казкових героїв.

крокодил

Звісно, як у кожному приморському місті, в Очакові є порт. Однак він невеликий і віднесений далі від пляжної смуги. «Кому бички в’ялені? Прохолодне пиво? Пахлава? Чебуреки?» – от такий тут найбільш поширений приморський сервіс.

Очакв - пляж Динамо

Пляж

Очаків - причал

Очаків -щлях до моря

Бичків в Очакові – скільки завгодно, повсякчас і різного калібру. Вони дешеві, їх продають смаженими і в’яленими усюди, навіть по ганделиках. Крім того, Очаків пропонує, як будь-яке пристойне приморське місто, ще багато іншої риби. Ну, але іноді купання й ресторації набридають, може переключитися на культуру й архітектуру. За пару годин можна об’їздити Очаків і околиці – місто невеличке, райцентр.

Очаков - автостанція

Очаков - оренда

Можна розглянути Свято-Миколаївський собор, перебудований із мечеті турецької фортеці Ачі-Кале. Турецький гарнізон, що тут стояв, успішно штурмували козаки Івана Сірка у 1669 році й Семена Палія у 1690-му. Очаківські туристичні агенти пропонують у будь-якому санаторії поїздки до найближчих цікавих локацій: в аквапарк «Аттика», розташований на Чорноморській косі, давньогрецьке місто Ольвію, на Кінбурнську косу або на остів Шмідта.

Острів Шмідта

Щоб показати давню Грецію, вас відвезуть у населений пункт Парутіно. Це невеличке сільце. Однак саме там, в усті Південного Бугу, археологи колись знайшли легендарну «українську Трою». Її назва «Ольвія» в перекладі означає «щаслива». Давні греки вважали її краєм Ойкумени, тобто заселеного Всесвіту. Тут вони жили у VІІ-VІ століттях. Нині це Національний історико-археологічний заповідник «Ольвія». У приміщенні старого маяка відкрито музей старожитностей, знайдених в ході розкопок: амфори, ємності для напоїв – килики… Можна довго милуватися й давньогрецькими й давньоримськими прикрасами, фрагментами зброї, предметами побуту. Побачив я в Ольвії язичницький олтар с жертовниками, присвяченими давньогрецьким богам: Зевсу, Аполлонові й Афродіті. Цікаві й руїни давньоримського форту. Копав колись у цій місцині і я, навчаючись у Київському університеті ім. Тараса Шевченка. Знаходив череп’я амфор і глиняні жіночі прикраси. Нас сюди возили на археологічну практику. Їздять студенти в Ольвію і нині, бо ж копати там – не перекопати. Скільки уламків античного посуду тут познаходили? Але таке враження, що їх не стало менше. А максимум культурних вражень можна отримати наприкінці серпня, коли проходить щорічний мистецький фестиваль «Музи Ольвії».

Приблизно за 12 км від Очакова омивається хвилями Чорного моря клаптик суші приблизно 850 метрів завдовжки – острів Березань. Вже з берега, з кручі над пляжем видно бетонну стелу-вітрило, зведену на місці страти Петра Шмідта. Зараз це ім’я пригадається хіба що завдяки роману Ільфа й Петрова «Золоте теля», де Остап Бендер та інші шахраї дурять публіку чомусь як діти того лейтенанта. Це був святий і мученик радянського іконостасу. У 1906 році він підняв бунт на крейсері «Очаків» й дав телеграму тодішньому царю Миколі II Кривавому, у якій проголосив себе головнокомандувачем Чорноморського військового флоту. За що й отримав суворий вирок імперського трибуналу – розстріл.

На острові колись влаштовували обряди ініціації – приймали дітей у піонери. Нині рейсові катери туди, як на Кінбурн, не ходять. Їздити на острів з місцевими власниками моторок можна так: «Привозимо вас, ви там гуляєте годину, потім сідаєте у човен і – назад». Але краще все-таки плисти з досвідченим гідом. Бо це місце нашпиговане історією. Давні греки селилися на острові ще у VII ст. до нашої ери. Крім того, там є руїни турецької фортеці й козацьких фортів. Ну й, нарешті, місце страти лейтенанта Шмідта. Коли його сюди везли, він нібито сказав своєму товаришеві по військовому училищу, котрий командував розстрілом однокурсника: «Мені буде добре вмирати на Березані… Наді мною буде небо, навколо море – моя улюблена стихія».

Щодо Кінбурнської коси – вона має статус Національного заповідника. Із Очакова, з того старого порту, туди щодня ходить каботажний катер. На Кінбурзі люблять відпочивати мешканці Миколаївщини – недалеко, й місця чудові. А щодо активного туристичного потоку, то його нема. Кінбурнська коса – місцина майже незаймана, якраз для Робінзонів. Багато кущів, дерев, птахів, водяться й черепахи. Море, чайки, медузи… Але вигод малувато. Не знайдете фешенебельних готелів, ресторанів. Їжу, воду – усе необхідне слід тягти з собою, а потім не забути забрати сміття на Велику землю.

Залишити коментар

Будьте першим коментатором!

Notify of
wpDiscuz