Автор: Ґєорґій Красніков
Андорра – одна з найменших країн світу, і певно одна з найкрасивіших. Так склалося, що усілякі незвичні територіальні утворення мені цікавіші, ніж туристичні бояни. Тим більше до Андорри варто з’їздити хоча б тому, що там гарні гори.
Найпростіше дістатися цієї екзотичної країни з Барселони. Автобус йде від столиці Каталонії до столиці Андорри чотири години. В обидва боки квиток коштує дешевше, ніж в один, тому вигідно на цьому ж автобусі вертатися назад (що я й зробив наступного дня). На кордоні автобус зупинили прикордонники, влаштували паспортний контроль, втім не дуже прискіпливий.
До речі, Андорра не входить у Шенген. Формально її можна відвідати за шенгенською візою, або національною французькою, чи іспанською. Однак, якщо у вас національна одноразова іспанська віза, то ви потрапите у тупикову ситуацію, якщо поїдете до Андорри. Формально в’їхати до цієї країни можна, а от назад повернутися ні, оскільки ваша віза від цього виїзду автоматично припинить дію. А якщо врахувати те, що в Андоррі немає ні аеропорту, ні консульств, де б ви могли цю візу подовжити, то ви взагалі нікуди не зможете з країни подітися.
Проте, перевіряють візи на в’їзді-виїзді вкрай рідко, та й разовий іспанський шенген річ мало популярна. Тож все це скоріш теорія.
Отже, площа усієї Андорри 468 кв. км, що майже вдвічі менше за територію Києва.
Населення Андорри – 89 тис. чоловік. З них більше половини приїжджих з Іспанії, Португалії чи інших країн. Андорра є вільною економічною зоною, тут усе дешевше, ніж в Іспанії та Франції, з обох країн сюди їдуть на закупи:
Офіційна мова – каталонська. Але майже усі говорять якоюсь іншою – англійською, французькою, іспанською. Також, зі слів людини в якої я ночував, у країні працює багато португальців.
Андоррські номери:
Вся країна розташована у горах (Піренеях). Столиця – селище Андорра-Ла-Велья, розтягнулось вздовж ущелини на декілька кілометрів, утворюючи з сусідніми поселеннями Ескальдес і Сант-Джулія єдину агломерацію:
Ось такий скляний фалос:
Супер-пам’ятник-фонтан хрестоносцю який поливає коня. Температура у листопаді в гірській Андоррі значно нижча, ніж у прибережній Барселоні й стабільно тримається нижче нуля. Проте власники фонтану цього не врахували, в результаті.. бідна конячка:
Практично уся Андорра-Ла-Велья і Ескальдес, це магазини. Торгівля – основне джерело заробітку країни. Друга стаття доходів – це гірськолижні курорти (які я в силу відсутності інтересу не досліджував):
А втім, у столиці багато цікавих пам’ятників:
Є щось схоже на фортецю:
Сувеніри:
Ось і річка. Цікаво, що не зважаючи на клімат, дерева й досі зелені:
Веселі світлофори:
Певно стояти на червоне світло потрібно, розкинувши руки, а переходити дорогу – махаючи руками вгору й вниз:
Нагулявшись по Андоррі-Ла-Вельї, я вирішив покататися по країні. Їхати все одно куди, вирушив до села Ордіно, адже там дуже гарна церква.
Чесно кажучи, спочатку я дещо боявся їхати далеко, бо міг не встигнути повернутися до автобуса на Барселону. Саме тому я обрав не дуже віддалений пункт призначення.
Але нагадую, що країна мініатюрна, і будь-яке пересування всередині не потребуватиме більше години. До того ж автобуси за європейськими мірками абсолютно недорогі – 0,7 Євро по місту й 1,2 до Ордіно. Йде автобус до цього Ордіно близько 15 хвилин:
Ордіно – село хоч і мальовниче, але за 10 хвилин його можна все обійти:
Тому я вирішив проїхатися далі:
У 5 км від Ордіно знаходиться село Льортс. Примітне воно тим, що тут є старовинна церква:
Льортс можна обійти пішки ще швидше, хвилин за 5:
Далі я вирішив не досліджувати населені пункти, а прогулятися трохи по горах:
Там мені трапилася хатинка відлюдника:
В цілому ще не стемніло, а цікаві місця скінчилися. Я повернувся до Ескальдесу (передмістя Андорри-Ла-Вельї), де зупинився у знайомого, й трохи погуляв там:
Ввечері центр Ла-Вельї сяє вогнями. Причому ліхтарі кожні декілька секунд міняють колір:
Ось така от країна Андорра. Побувати там цікаво, але знайти заняття більш, ніж на один день, навряд чи можливо. Якщо ви не є фанатом гірських лиж і шопінгу, звісно.
Переклад з російської: Юрій Борисов
Джерело: www.globuss.info
Пам’ятаю, їхню футбольну збірну виносили в нашій групі всі, хто хотів…