Болотні стежки Естонії. Частина 1. Болото Віру Раба (Viru Raba)

Автор: Максим Старостин

Всі, хто подорожував Естонією, напевно були в Старому Таллінні. Багато хто їздив до Тарту, у Пярну й на Сааремаа, майже усі чули про Нарвський замок чи Пюхтицький монастир. Але зараз я хочу показати цю північноєвропейську країну з іншого боку й розповісти про такий вид розваг, як походи по болотних стежках.

Для того, щоб здійснити прогулянку по естонському болоту, зовсім не треба взувати гумові чоботи й наймати місцевого провідника, який знає, як пройти крізь трясовину й не втонути. Ні, то в Естонії без потреби! Деякі з місцевих боліт «європеїзовані» настільки, що їх можна обійти вздовж і поперек, навіть не змочивши ніг.

Першим багном, на яке я потрапив, виявилось невеличке болітце Віру Раба (Viru Raba). Було це аж у вересні 2005. Вже й не згадаю, де я прочитав, що є така місцина, здається у якомусь путівникові, й вирішив перевірити, як воно виглядає насправді.

Знаходиться це болото біля самісінького шосе Нарва-Таллінн, одразу за поворотом на Локса. Якщо їхати зі сторони Нарви, то слід просто звернути праворуч, якщо з Таллінну, то спочатку треба розвернутися, тобто як, дорога у цьому місці має чотири смуги, з розподілювачем. Майже одразу за поворотом буде стоянка й щити з туристичною інформацією (точка A).

Лишаємо авто на стоянці й рушаємо по стежці до лісу. Метрів 500 доведеться йти крізь густі нетрі, і лише потім почнеться власне болото. Щоб не змочити ніг, по мочару прокладено дерев’яні містки. Йдемо ними до центру болота, де стоїть оглядова вишка. Вона невелика, але значної висоти тут і не треба, болотяна рослинність уся низькоросла, тож види з вишки відкриваються просто чудові.

Вздовж маршруту встановлено щити з описом боліт, болотяної флори та фауни. На жаль, практично всі написи естонською, але інколи зустрічається й переклад англійською.

Якщо від вишки піти по дерев’яних місточках далі, то в підсумку ми дістанемось північного краю багна (точка B), де також є автостоянка. Власне, починати огляд можна й звідси, от тільки доведеться проїхати трохи далі й по ґрунтовці, а не по асфальту. Зате майже одразу почнуться дерев’яні містки.

А тепер фотографії:

Йдемо по болоту

Осінній пейзаж

Болотяні озера

Піднімаємось на оглядову вишку

Вид звідти

Ще краєвиди

Болотяна рослинність. Так ніби черв’яки розповзаються 🙂

Вид з оглядової вежі

Початок стежки на північному боці болота

Для любителів точності відмічу болото Віру Раба (Viru Raba) на мапі:

А ось тут посилання на мапу цього ж місця від Regio.ee. Там, якщо натиснути на “aerofoto” можна подивитися супутникові зйомку значно ліпшої якості, ніж на Ґуґлі.

На цьому поки що все. Наступного разу я розповім про болото Валґесоо (Valgesoo), що на півдні Естонії.

Переклад з російської: Юрій Борисов

Джерело: 097mcn.livejournal.com