Світ очима бродяг

«Девушке, ви очень красівий! Вихаді за мєня замуж!»

Туреччина

Автор: Іринка Колісник

В Туреччині алкоголь і тютюн дорогий, тому закупились в Україні. В ізмірському аеропорту не дорахувалась 10 пачок цигарок. Витягли усі. Речі, акуратно скручені, перевернули догори дриґом. Добре, що хоч вино лишили. З’ясовувати нічого не стала, бо летіла з пересадкою в Стамбулі, тож хтозна де там їх поцупили. То хай вже курять на здоров’я.

З мамою стався смішний випадок. До родичів-турків, у яких ми мешкали, прийшли гості і забачивши її, почали протягувати руку для поцілунку. В Туреччині є традиція цілування руки старшим. Після поцілунку доторкаються до руки чолом. Таким чином молодші демонструють свою повагу дорослим. Мама розгубилася і потиснула протягнуті руки. Турецькі панянки обурливо похитали головами: «Хайрі, яка нечемна в тебе дружина!» (Хайрі – чоловік моєї сестри) Потім довго сміялись, дізнавшись, що це не дружина, а теща. Тобто, вона не мала цілувати їм руку, тому що має такий же статус, як і ці туркені, але має молодший вигляд. Через платки жінкам в Туреччині завжди можна накинути років з десять.

Що турки роблять постійно? П’ють чай. Єдине слово, яке звучить українською і турецькою абсолютно однаково. Наливають його у маленькі піали – бардакИ. Тому його постійно потрібно доливати. Чим займаються, в основному, невістки. Каву п’ють тільки зранку, за сніданком. А до кави подають традиційний турецький сніданок – бринза, оливки, мілко порізані помідори, болгарський перець та випічка. Несмачної випічки в Туреччині не існує. На сніданок мене пригощали свіжими сімітами (турецькі бублики) та бьореками (маленькі пиріжки з різною начинкою).

Туреччина

У цій країні абсолютний культ їжі. З уживанням, приготуванням, продажем та подачею їжі пов’язано безліч традицій. Курбан- байрам – закінчення великого посту рамадан, ознаменований м’ясним обрядом. Жертвою цього свята зазвичай стає баран. Бажано розподілити його м’ясо в такому порядку: третину подарувати друзям або родичам, іншу третину дати бідним і нужденним, а останню залишити собі та своїй родині. Під час свята, всі конфорки зайняті каструлями та сковорідками з шиплячою, як змія, бараниною. А діти бігають до всіх, у кого можна випросити гроші. Я віднєкалась, типу, я не мєстна і взагалі не в курсі що тут за діла.

Туреччина

Туреччина

Туреччина

На курортах велика конкуренція серед продавців. Всі намагаються виділитись з натовпу. Великої майстерності потребує торговець морозивом. Він влаштовує цілу виставу з елементами знущання над покупцем, який намагається те кляте морозиво піймати. Біля ятки одразу збирається купка людей, але тільки щоб посміятися. Цікаво тільки тоді, коли не знаєш, що морозиво так просто тобі не віддадуть.
Вздовж набережної тягнеться довга вервечка барів на будь-який смак.
Всередині «розкачують» народ двоє-троє хлопців, за якими захмелілі відвідувачі повторюють рухи під запальні попсові хіти. Коли ми побачили як ціла група підстаркуватих туристів танцювала під Таркана в самих трусах, то зупинились, щоб зняти на телефон відео.

Туреччина

Ціни на житло у прибережній зоні досить демократичні. Ми обрали містечко за 160 км від від Ізміра – Дідім. За комфортабельний двоповерховий будиночок з трьома невеликими кімнатами на 2 поверсі, однією великою на першому, кухнею і двома санвузлами заплатили 500 доларів. Відпочивали там 10 днів. Якщо розбити чоловік на п’ять-шість, то вийде дешевше, ніж у Криму. Але є великий мінус – дорогий переліт. Влітку дешевих квитків до Туреччини не знайдеш навіть на ВізЕйрі.

Туреччина

Базар – то інший світ. Турки у ньому як риба у воді. Кричать, перегукуються, кудись біжать, спокійно п’ють чай і розмовляють… І все це поряд. Іноземців легко визначити по переляканих і здивованих очах. Вони дезорієнтовані і тому легко піддаються впливу тих, хто продає свій нехитрий крам.

Туреччина

Туреччина

Туреччина

Туреччина

Разом з багатою культурою та звичаями, які турки шанують з покоління в покоління, я помітила абсолютне нехтування культурою поведінки. Папірці та недопалки летять під ноги і ніхто навіть голови не повертає, щоб пошукати смітник. Їдучи в машині з турком, який живе у Швейцарії, я побачила як він розгорнув цукерку і витягнув руку за вікно, щоб викинути обгортку. Я здивовано запитала навіщо, адже в Європі такого за ним не помічала. На що він кинув: «Але це ж Туреччина!» До кінця подорожі мене називали Грінпіс. Але сміття більше не викидали.
Побували і на весіллі, яке звісно має свої особливі прикмети. Перше, що кидається в очі – вінки, схожі до таких як в Україні на похованні. Тільки на них написані побажання щастя-здоров’я молодятам. У мене мурашки по шкірі поповзли від таких поздоровлень. На столах тільки негазована вода та кока-кола. Немає наїдків та алкоголю, що ллється рікою. А гостей з півтори тисячі. І всі вони родичі. Такий собі сімейний подряд на відпочинку.

Туреччина

Тешекюр едерим, за те що вислухали. Усім Ігеджелер.

Туреччина

Туреччина

 

Facebook Comments

Залишити коментар

Коментар

  • І як, вийшло в сумі дешевше, ніж купувати тур до Туреччини?
    Я завжди розглядав можливу поїздку в Туреччину тільки як купований тур…