Світ очима бродяг

Єрусалим: Ворота Сходу

Єрусалим: Ворота Сходу
Автор: Юрій Борисов

Єрусалим — столиця трьох релігій, міст між Заходом і Сходом, справжній музей просто неба. Хочете доторкнутися до вічності — вам сюди.

В Ізраїлю три столиці. Промислова — це Хайфа на Півночі. Центр ділового життя та розваг — у різнобарвному Тель-Авіві. А душа країни безперечно знаходиться у стародавньому Єрусалимі.

Власне, останній ще й офіційна столиця країни. Проте, далеко не всі держави визнають цей факт. Більшість дипломатичних установ знаходяться у Тель-Авіві. Не хочу зараз вдаватися в історичні подробиці й засмічувати статтю екскурсами в минуле. Кому цікаво — читайте у Вікіпедії історію Ізраїлю. А ми просто прогуляємося колоритним містом.

Найзручніше дістатися Єрусалиму залізницею. Майже щогодини з Тель-Авіву ходить потяг, який проїжджає через аеропорт Бен-Ґуріон. Час у дорозі від Т-А — біля 50 хвилин.

Зверніть увагу: у Єрусалимі два вокзали. Найкраще виходити на станції «Єрусалим-Малха». Якщо нема грошей на таксі, йдіть слідом за людським морем, повз будівлю університету. До автобусної зупинки — пішки хвилин 6-7. Далі їдьте у центр до вулиці Jaffa Road. Звідти до Старого міста ходить швидкісний трамвай.

На зупинці висять отакі оголошення:

Єрусалим: Ворота Сходу

Як ви думаєте, що таке «гевес»? Пишіть у коментарях під статтею. Хто першим вгадає, отримає від мене у подарунок 100 гривень. Тільки, будь ласка, без ґуґлю — так нецікаво.

Взагалі, те, що в Ізраїлі повно вихідців із СРСР, відчувається одразу. Ви спокійно можете почути російську мову на вулиці, і навіть місцеві араби зазвичай знають декілька російських слів.

Як відомо, Єрусалим — дуже старе місто, але це не значить, що тут немає сучасної архітектури. Візитівкою столиці Ізраїлю є ось такий міст:

Єрусалим: Ворота Сходу

Вночі він дуже гарно підсвічується:

Єрусалим: Ворота Сходу

Шикарно, правда? Проте, не всі поділяють мою думку. Вже не один рік у місті точиться дискусія, що міст не вписується у єрусалимські пейзажі і його потрібно знести.

Іншим елементом модерну в Єрусалимі є швидкісний трамвай, який тут фактично замінює метро. Виглядають такі локомотиви, немов футуристичні електромобілі з оповідань Рея Бредберрі. От тільки навіть сучасна техніка піддається місцевій розслабленості, і часто ламається:

Єрусалим: Ворота Сходу

На щастя, до Старого міста було лише два кілометри, тож ми спокійно дісталися пункту призначення пішки. Тим паче, центральна вулиця — повністю трамвайно-пішохідна, йти нею саме задоволення:

Єрусалим: Ворота Сходу

У Єрусалимі значно сильніше відчувається Схід, ніж у Тель-Авіві. Місцями врубається палестинський роумінг, у місті дуже багато мусульман або арабів-християн.

Центральні вулиці нагадують суцільний ринок. Скрізь чимось торгують. Чесно кажучи, незрозуміло, чим займаються тут люди, окрім гендлювання.

Стіни Старого Єурсалиму зроблено з білого каменю, виглядає казково:

Єрусалим: Ворота Сходу

Єрусалим: Ворота Сходу

Єрусалим: Ворота Сходу

Атмосфера тепла й домашня. Комунальники недбало сидять на сміттєвих баках і ліниво ведуть неспішну розмову:

Єрусалим: Ворота Сходу

Напевно, зараз я напишу заяложений до непристойності штамп, але потрапивши до старовинної частини Єрусалиму, переносишся в інше тисячоліття. Тут не просто інша архітектура, тут зовсім інші відчуття реальності. Здається, зараз з-за рогу вийдуть римляни у туніках чи східні мудреці у чалмах. Але замість них з’являються арабські підлітки у кросівках Adidas і нагадують у якому ти столітті.

Вулиці дуже вузькі. Гадаю, у старовину впертий віслюк із возом спокійно міг створити тут пробку:

Єрусалим: Ворота Сходу

Назви вулиць, як і будь-де в Ізраїлі, трьома мовами — івритом, арабською та англійською:

Єрусалим: Ворота Сходу

Квартали здебільшого заселені арабами:

Єрусалим: Ворота Сходу

Єрусалим: Ворота Сходу

Традиційно для Сходу купа проводів:

Єрусалим: Ворота Сходу

Мій знайомий комунальник мало не збожеволів, побачивши ці лічильники:

Єрусалим: Ворота Сходу

Місто розташоване на горі, тому вулиці часто багатоярусні:

Єрусалим: Ворота Сходу

Дуже красиві таблички:

Єрусалим: Ворота Сходу

Та вивіски:

Єрусалим: Ворота Сходу

Трапляються справжні етнографічні шедеври, вдумайтеся лишень у зміст: ІНДУСТРІАЛЬНА МУСУЛЬМАНСЬКА ШКОЛА-СИРОТИНЕЦЬ!

Єрусалим: Ворота Сходу

Комунальні служби не дуже старанно виконують свої обов’язки:

Єрусалим: Ворота Сходу

Єрусалим: Ворота Сходу

Але ніхто не переймається антисанітарією, люди сушать білизну у кількох метрах від смітника:

Єрусалим: Ворота Сходу

Діти грають у футбол:

Єрусалим: Ворота Сходу

Традиційно багато котів:

Єрусалим: Ворота Сходу

Красива мапа світу мозаїкою:

Єрусалим: Ворота Сходу

Одне з найсвятіших місць для мусульман — мечеть Аль-Акса:

Єрусалим: Ворота Сходу

На жаль, вхід до неї того дня був закритий. Напередодні фанатики вчинили замах на головного равіна Єрусалиму, і влада застосувала запобіжні заходи.

Неможна зайти до Аль-Акси? Ходімо до одного із символів міста й країни — Стіни Плачу!

Щоб потрапити до єврейської святині, потрібно пройти металошукач. Чоловіки та жінки проходять контроль окремо:

Єрусалим: Ворота Сходу

Місце посилено охороняється поліцією:

Єрусалим: Ворота Сходу

Поблизу Стіни Плачу сидить дід і просить милостиню:

Єрусалим: Ворота Сходу

Ну, а ось, власне, і вона сама:

Єрусалим: Ворота Сходу

Традиція наступна: пишеш якісь побажання на папері, засовуєш їх у щілину, і молишся, щоб збулося. Всі ці білі цятки — записки:

Єрусалим: Ворота Сходу

Якщо важко молитися стоячи, сідай на стільчик:

Єрусалим: Ворота Сходу

Дехто сидить тут годинами, читаючи Тору й думаючи про вічне:

Єрусалим: Ворота Сходу

Насолодившись вдосталь атмосферою місця, ми вийшли за південно-східні стіни Старого Єрусалиму.

Мальовничі руїни:

Єрусалим: Ворота Сходу

Буквально в кількох метрах проходить кордон зі Східним Єрусалимом, який окуповано ізраїльськими військами. Саме через це більшість країн не визнають Єрусалим столицею Ізраїлю, й розміщують свої посольства у Тель-Авіві. Східний Єрусалим заселений переважно палестинцями-арабами.

З гори відкривається гарний краєвид на коробки палестинських кварталів:

Єрусалим: Ворота Сходу

На пласких дахах будинків стоять сонячні батареї та чорні бочки з водою:

Єрусалим: Ворота Сходу

У дворах ростуть лимони:

Єрусалим: Ворота Сходу

Лунають співи муедзінів з мінаретів мечетей. Бетонні паркани розмальовані арабськими завитками. Якесь будівельне сміття, автомайстерні, коробки з під фруктів, металеві сітки з ліжок, і білизна, білизна, білизна. Романтика.

Єрусалим: Ворота Сходу

Єрусалим: Ворота Сходу

Єрусалим: Ворота Сходу

Ця частина міста відокремлена дротом:

Єрусалим: Ворота Сходу

Є будки КПП. Деякі чомусь порожні. У полі мого зору лише в одній сидів пузатий охоронець, що мирно дрімав на своєму посту, й прокидався лише тоді, коли діти вертались додому зі школи й гукали дядька, аби той пропустив їх крізь шлагбаум. Відчуття ґетто.

Єрусалим: Ворота Сходу

В одному місці взагалі можна було вільно потрапити у Східний Єрусалим по стежці. Там не було жодних пепепон, на моїх очах жінка спокійно спустилась по ній. Проте я не став випробовувати долю, навіщо проблеми із нелегальним перетином розмежувальної лінії. Хоча, зізнаюсь, спокуса хоча б формально побувати у Східному Єрусалимі була дуже великою.

Ми повернулися назад до Старого міста й пішли до Храму Гроба Господнього. Якийсь місцевий волоцюга підійшов і спитав, що шукаємо. Почувши відповідь, запропонував провести. Погодилися.

Далі Саад (так звали нашого поводиря) з півгодини ганяв нас в прямому сенсі (він мало не біг, за що ми називали його між собою Саабом) по лабіринтах вузьких вулиць і сходів. Хлопець явно піймав кураж і уявляв себе справжнім професійним гідом. Він голосно розповідав про всі ці біблійні місця англійською й жестикулював руками.

Звичайно, я розумів, що робить він це не безкоштовно, й подумки вже готовий був віддати йому кільканадцять шекелів за артистизм. В кінці “екскурсії” парубок попросив …40 доларів. Я наполягав на 50 шекелях (14 баксів). Зав’язався трохи напряжний для мене діалог і тут я згадав один старий ефективний прийом, який чудово діє на сході.

— «Летс гоу ту поліс», — запропонував ваш автор Сааду.

Хлопчина одразу змінився в обличчі:
— «Вай поліс?»
— «Ай донт хев мо мані. 50 шекелс о поліс. Чуз.»
— «Е…»
— «Мейбі 20 шекелс?»
— «Ноу-ноу, 50 шекелс із гуд прайс!»

З цими словами хлопчина схопив пожмакану купюру й дременув, мов заяць.

Ось вам фото цього пройдисвіта, може колись побачите:

Єрусалим: Ворота Сходу

Чесно кажучи, всі ці приставали дещо зіпсували враження від важливих для кожного християнина місць. Настрій підняв вірменський квартал, де ми знайшли чудовий ресторан «Єреван», в якому недорого й смачно поїли. Усім рекомендую. Це недалеко від Нових воріт.

До речі, скуштував палестинське пиво. Соу-соу. Ізраїльське трохи ліпше.

Дорогою додому ми традиційно бачили море котів. Напевно, це національна тварина в Ізраїлі. В одному дворику нарахували 13 хвостатих.

Наостанок, викладаю фото гранату — їх тут дуже цікаво розрізають:

Єрусалим: Ворота Сходу

Мало не забув! Вперше у житті скористався системою пошуку готелів https://hotelscan.com/uk для бронювання номеру, і мені вона сподобалась. Як на мене, значно зручніше за букінг.ком. Дуже зручний інтерфейс. Є версія українською мовою.

Усім щастя!

Залишити коментар

Будьте першим коментатором!

Notify of
wpDiscuz