Світ очима бродяг

Фарерські острови

Фарерські острови

На половині шляху з Шотландії до Ісландії, посеред неосяжних просторів Північної Атлантики розташувався мальовничий архіпелаг – Фарерські острови.

Фарери є складовою частиною Королівства Данія. У 1948 році вони здобули автономію. Де-факто, це самостійна республіка, що має власний прапор, герб, гімн, самоуправління, валюту і навіть футбольну збірну, але де-юре, належить заморській метрополії, яка зберегла контроль над деякими галузями, як то збройні сили, поліція, закордонна політика й судочинство. Проте, зверхність данської корони є суто формальною – острови живуть своїм власним життям.

Місцеві навіть не стали приєднуватися до Європейського Союзу, на відміну від Данії. Чому? Справа в тім, що їм це було невигідно. ЄС вирішив встановити квоту на вилов китів, а це одна з основних статей доходу для аборигенів. Окрім цього, острови живуть з рибальства та вівчарства. Між іншим, польською Фарери так і будуть – Wyspy Owcze (Овечі острови) (Більшість наших знайомих взагалі кажуть на них Фарельські острови:-) – прим.” Бродяг”). Проте, якщо ви маєте Шенгенську візу, то можете вільно відвідати цю країну.

Традиційно архіпелаг має тісні зв’язки з сусідами – Ісландією, Шетландськими та Оркнейськими островами, що, в принципі, логічно.

Трохи географії. Площа Фарер близько 1399 квадратних кілометрів, що десь у 2,5 рази більше Києва. Держава складається з 18 островів. Лише один з них незаселений.

Фарерські острови

Розташування Фарерських островів на мапах:

Фарерські острови

Походження фарерців та їхня культура

Рання історія Фарер маловідома. Подейкують, відлюдники й ченці з Шотландії заселили острови ще у 6 столітті. Цей клаптик землі відвідував і Святий Брендан. Двічі чи тричі. Він дав назву двом островам архіпелагу.

Фарерські острови

У 7 столітті острови облюбували скандинави, які принесли сюди свою мову – давньонорвезьку, що стала основою нинішньої фарерської. Вчені вважають, що поселенці прибули не з самої Норвегії, а із сусідніх Шетландських і Оркнейських островів, проте скоріш за все були саме норвежцями.

Напевно ніщо так не передасть дух Фарер, як їхня самобутня музика. Острови мають власний симфонічний оркестр, класичний ансамбль Aldubоran та багато різноманітних хорів; найвідоміший з них – це Havnarkаri?. Далеко за межами країни знають місцевих композиторів Сунлейфа Расмуссена та Дейн Кристіана Блака.

Фарерські острови

Щоліта в країні проводиться фестиваль сучасної і класичної музики Summart?nar. У місті Ґьота в липні проходить великий опен-ейр, за участі місцевих та приїжджих гуртів –G! Festival. У серпні в містечку Клаксвік відбувається ще один – Summarfestivalurin.

Погодьтеся, досить багато, як для такої маленької країни!

Цікаві факти

Архіпелаг складається з 18 островів. 17 з них заселено людьми.

Розташування: Посередині Північної Атлантики, на північний захід від Шотландії, приблизно на півдорозі між Ісландією та Норвегією.

Площа: 1,399 кв. км.

Клімат: помірний субарктичний. Середня температура у липні – 11C, у січні – 3C.

Населення: Близько 50 тис. осіб.

Мова: Фарерська. Належить до скандинавської групи. Коріння її у давньонорвезькій.

Столиця: Торсгавн (T?rshavn) є найменшим столичним містом у світі – лише 19 тис. населення.

Валюта: На островах ходить місцева крона. Проте данську тут також приймають.

Фарерські острови

Населення й економіка

Понад 90% населення розмовляє фарерською мовою, що належить до скандинавських. Данську вивчають у школах, як другу.

Фарерські острови

Провідні статті доходу островів – китобійний промисел, риболовля, судноплавство, вівчарство. В останні роки набирає обертів туризм – все більше західних європейців віддають перевагу спокійному відпочинку на скелястих Фарерах, де можна порибалити у північних морях й насолодитися місцевим колоритом.

На початку 90-х неподалік від островів знайшли поклади нафти, які поки що не розробляються. У майбутньому країна може мати з того неабиякий зиск, проте поки що це все лишається на папері.

Понад 11% бюджету країни складають дотації Данії.

Незважаючи на майже нульове безробіття й досить високий показник ВВП на душу населення, реґіон має проблеми. Головний біль Фарерських островів – це відтік молодого працездатного населення до Данії. Середній вік фарерців постійно зростає. Проте, кількість населення збільшується. В першу чергу, за рахунок емігрантів. Тут почали з’являтися поляки.

Найбільші острови архіпелагу сполучено тунелями, мостами та поромними переправами. Комунікації на островах чудові.

Бордой (Bordoy)

Фарерські острови

На північ та північний захід від Ейстюрою (Eysturoy) багато мальовничих маленьких островів. Друге за величиною місто країни Клаксвік (5000 осіб) розташоване на одному з них. Це важливий рибальський центр, який почав стрімко зростати у ХХ столітті. Він розташований у затишній бухті, оточеній пагорбами. У Клаксвіку варто відвідати місцевий Музей Історії Та Церкву Святих Християн, з даху якої звисає човен – єдиний з чотирьох, що врятувався під час шторму взимку 1923 року.

Ейстюрой (Eysturoy)

Фарерські острови

На схід від Стреймою (Streymoy) лежить Ейстюрой (Eysturoy). Ці два острови найбільші в архіпелазі і з’єднані між собою мостом. Між Джеґом та Еуї на північ від Ейстюрою знаходяться найвищі скелі в країні – їх висота складає 882 метри. В ясну погоду можна піднятися на них, щоб насолодитися неймовірним краєвидом. На північному краї острову Ейстюрой гребні скель Рісон та Келлінґін стирчать із самої води.

Мючінес (Mykines)

Фарерські острови

Фарерські острови

З Сорваґуру, що на західному узбережжі острова Ваґар ходить пором до невеличкого острівця Мючінес (Mykines), де є чимало пташиних колоній. Морські чайки, кайри, тупики – аж очі розбігаються від розмаїття пернатого царства! Місцеві жителі виловлюють тварин для споживання.

Сандой (Sandoy)

Фарерські острови

На південь від Стреймою розташовані острови Сандой (Sandoy) і Судурой (Suduroy), розділені мальовничим фіордом Судуройяр (Suduroyar Fjord). Sandoy (“Піщаний острів”) дістав назву на честь своїх піщаних пляжів. Тут займаються сільським господарством та рибальством. В мальовничому селі Гусавік можна помилуватися старовинним будинком з комином та димарем, який вже кілька років як незаселений.

Стреймой (Stremoy) і Торсгавн (Torshavn)

Найбільшим островом Фарерського архіпелагу є Стреймой (Streymoy). На його південно-східному краї знаходиться столиця Торсгавн, головне місто країни. Як вже було зазначено, це найменша столиця у світі – лише 19 тис. мешканців.

Найстаріша частина міста з красивими дерев’яними будиночками розташована на виступі, що розрізає водну поверхню гавані. На самому кінці цього півострова, біля мису Тінґанес (Tinganes), свого часу вікінги створили Тінґ (Законодавчу Раду), ймовірно, близько 930 року. Біля півострова стоїть пам’ятник Нільсу Рюберґ Фінсену (1860-1904), який народився у Торсгавні й відомий тим, що отримав Нобелівську премію з медицини у 1903 році.

Фарерські острови

Серед цікавого також фортеця Скансін (Skansin), побудована 1580 року для захисту гавані від піратів. Нині тут розташувався Національний Музей, експозиція якого знайомить туристів з етнографією та історією краю. У сусідній будівлі можна відвідати Морський Музей.

Фарерські острови

Кірк’юбоур (Kirkjubour)

Фарерські острови

На південний схід від Торсгавну знаходиться Кірк’юбоур (Kirkjubоur), місце, що було заселене ірландськими ченцями у восьмому столітті. Тут збереглися руїни Собору Святого Маґнуса – незавершена будівля з високими базальтовими стінами готичними стрілчастими вікнами, й відреставрована церква Святого Олафа. Нині тут діє музей Стоккакстован (Stokkakstovan).

Квівік (Kvivik)

Фарерські острови

На північ від Торсгавну можна відвідати Квівік, де було відкопано будинок з часів вікінгів та Гвалвік (Hvalvik), у якому знаходиться найстаріша дерев’яна церква країни.

Музей Саксун (Saksun)

Фарерські острови

У глибокій долині близько кілометрів від Квівіку, на північно-західному узбережжі острову Стреймой, можна відвідати музей Саксун (Saksun), присвячений побуту фарерців у середньовіччі. Особливо цікавим є Дувуґардур – будинок з каменю й торфу, всередині якого збережено тодішній інтер’єр .

Судурой (Suduroy)

Фарерські острови

Місцевість Сумба (Sumba) на остової Судурой (Suduroy) є крайньою південною точкою країни. Дорога сюди пролягає крізь величні скелі Бейнісворд (Beinisvord) на західному узбережжі – улюблене місце птахів, що утворюють тут численні колонії. У Ваґурі побудовано найсучасніший на Фарерах рибопереробний завод.

Ваґар (Vagar)

Фарерські острови

З Сандаваґуру, що на острові Ваґар, можна зауважити рунічний камінь. Вражає уяву і водоспад Босдалафоссур (Bosdalafossur). Унікальна природна композиція з каменю, відома під назвою “Trоllkonfingur” (Палець відьми), висотою 350 метрів. Король Фредерік VII, який відвідав острів у 1844, був вражений нею. На острові також є Музей Фольклору, розташований у селі Мійоваґур.

Відой (Vidoy)

Відой (Vidoy) знаходиться на горбистій місцині. То є найпівнічніша точка Фарерських островів. Зі скелі Енніберґ (Enniberg), висота якої 750 метрів, відкривається гарний краєвид на декілька навколишніх островів. Тут також багато пташиних колоній.

Фарерські острови

Отже, відвідати Фарери варто. Головна окраса островів – це природа. Проте, як бачите, достатньо і цікавих музеїв чи історичних пам’яток. Наостанок декілька гарних світлин.

Фарери взимку:

Фарерські острови

Торсгавнська гавань:

Фарерські острови

Відвідайте Фарери – насолодіться стриманою красою цих загублених між Норвезьким морем та Атлантичним океаном островів!

ЯК ДІСТАТИСЯ

Найпростіший шлях потрапити на ці острови – літак. Є прямі авіарейси з Данії, Ісландії, Норвегії та Англії. Ліпше летіти з першої країни, адже вони там відбуваються щодня, та й до України Копенгаген значно ближче. Ознайомитися з розкладом можна тут – www.atlantic.fo.
З ісландського Рейк’явіку авіарейси до Фарер бувають 2-3 рази на тиждень. Авіасполучення з норвезьким Берґеном та англійським містом Станстед є лише влітку.

Варіанти морем значно складніші, але якщо вам таки закортіло дістатися Торсгавну саме таким чином, то ви можете скористатися поромом «Norr?na». Двічі на тиждень з данського міста Shirthas влітку, або раз на тиждень взимку з Есб’єрґу, що також там. До речі, острови мають водне сполучення з Ісландією, до якої також можна в’їхати за Шенгенською візою. Варіант для тих, хто бажає продовжити подорож островами Північної Атлантики. Більше інформації на цьому веб-ресурсі – www.smyrilline.com.

Потрібна данська віза з обов’язковою відміткою про дозвіл в’їзду на острови.

Найпопулярніший сайт, що пропонує відпочинок на Фарерах – www.visitfaroeislands.com (англійською мовою).

Переклад з англійської: Юрій Борисов

Джерело: http://www.bloggersbase.com/travel/awesome-faroe-islands/

Facebook Comments

Залишити коментар

Коментарів

  • Назви островів і міст це щось! Мрія логопеда просто))

  • мені особливо подобається трава на дахах, 
    цікаво це декор чи воно має практичне застосування?

  • Гадаю, трава на дахах має практичне застосування – у приміщенні тепліше

  • Мрію спробувати місцеву екзотику – варену овечу голову. До речі, вони у них в маркетах продаються

  • А ще я чув, що там діти у школі на уроках вчаться розділувати овечі туші. Місцева специфіка. Люди там дещо брутальні – в цьому плані мало що змінилося за останні кілька століть. Згадайте хоча б криваву бійню китів, у якій приймало участь купа місцевих, в тому числі й підлітки.

  • Я бачив відео тієї бійні – це просто жахливо

  • Гарні острови! Шкода, що дуже далеко – не назбираю я грошей на поїздку, працюючи лаборантом..

  • Щодо фарерської музики – там доволі непогана темна сцена. Tyr, і особливо мій улюблений Vhernen – мріяв би колись познайомитися з фарерськими краєвидами під музику останнього у навушниках.

  • Ігорю, я б не називав їх варварами. Споконвіку вони так живуть. Звісно, легко сидіти у країні, де метр чорнозему (ломаку встроми – проросте) і вчити моралі 50-тисячний нарід, що живе на голих скелях із субарктичним кліматом, для якого китобійний промисел одна з головних статей доходу, що банально обумовлює виживання