Світ очима бродяг

Грузія. Кутаїсі

Грузія. Кутаїсі

Автор: Давид Вартумашвілі

Півтора роки тому я вперше проїздом перетнув Кутаїсі, коли прямував до моря маршруткою. Тоді у мене лишилися негативні враження, вулиці було затоплено після дощу, й люди ходили ледь не по коліно у воді. До того ж не було нічого гідного уваги – самі сірі й порепані будівлі, бруд. І ось доля закинула мене сюди вдруге, щоб я побачив місто з іншого боку.

Я провів у Кутаїсі декілька днів, але оскільки поїздка була діловою, відвідати усі частини міста я змоги не мав, тому переважна більшість світлин буде з історичного центру, а непарадну частину, де вирує справжнє життя міста, я спробую дослідити іншим разом. Забігаючи наперед, скажу, що грузинське місто, на відміну від попереднього візиту, мені сподобалось.

Спочатку декілька знімків із реконструйованого центру. Раніше все виглядало зовсім не так, щоб зрозуміти це достатньо зазирнути за будь-який свіженький фасад, тоді стане відомо, що це або новобуд, або просто новий фасад на непримітному сірому будинкові. Тим, хто вважає, що подібна реконструкція неприродна й псує початковий вигляд, скажу, що тут практично не було початкового вигляду, а стояли перекошені й занедбані будиночки.

Головну фотографію зроблено на пішохідному Білому мосту через річку Ріоні – одному з символів відродження Кутаїсі. Міст, зведений у 1871-72 роках за проектом інженерів Зеземана й Пеперя, надає особливого шарму цьому районові. Сама назва каже за себе – протягом двох століть дану споруду фарбували виключно у білий колір.

Вид з Білого мосту. Ліворуч а вершині гори розбито парк Бесіка Ґабашвілі, куди можна потрапити по канатній дорозі. Я бачив там оглядове колесо, але так і не знайшов часу відвідати парк.

Грузія. Кутаїсі

Зараз на цьому місці повинна стояти новорічна ялинка:

Грузія. Кутаїсі

Весь центр — це маленька Європа:

Грузія. Кутаїсі

Грузія. Кутаїсі

Історія Кутаїсі: перші згадки про місто відносяться до VI-III століття до н.е. З 806 – столиця Абхазького царства. До звільнення Тбілісі (1122 рік) від турків-сельджуків був було резиденцією грузинських царів. З XV століття центр Імеретинського царства. У 1760-х захоплено турками і звільнено російськими військами у 1770 році. 1810 приєднано до Російської імперії. З 1811 по 1840 був центром Імеретинської області. З 1846 року центр Кутаїської губернії. У роки радянської окупації другий за значенням промисловий центр Грузії: автомобільний, тракторний, електромеханічний та інші заводи.

Грузія. Кутаїсі

Сучасні лави для контрасту з історичними будівлями:

Грузія. Кутаїсі

Одна з маленьких вулиць у центрі – тупик імені Пушкіна – зберегла старий вказівник:

Грузія. Кутаїсі

Оперний театр:

Грузія. Кутаїсі

Середня школа ім. А. Церетелі, заснована у 1830 році. 1879 цей учбовий заклад було реорганізовано у класичну гімназію. Тут навчалися Владімір Маяковскій, Ніко Ніколадзе, Акакі Церетелі, Єквтіме Такаїшвілі, Цисперканцели – найбільш відомі поети того часу.

Грузія. Кутаїсі

Пам’ятник Маяковскому біля гімназії. Поет народився у селі поблизу Кутаїсі:

Грузія. Кутаїсі

На подвір’ї гімназії – «Окрос Чардахі» (Золота Алея) – резиденція правителів Імеретинського царства – одного з трьох самостійних феодальних утворень Грузії (поряд із Картлі й Кахеті), що виникли у кінці 15 ст. Найстаріша частина будівлі датується також 15 століттям. За переказами тут був прекрасний сад, від якого лишився тільки великий старий клен.

Грузія. Кутаїсі

А так відреставрували стару непримітну радянську коробку:

Грузія. Кутаїсі

Скульптури у центрі:

Грузія. Кутаїсі

Пішоходи. Навіть посеред буднього дня тут багатолюдно:

Грузія. Кутаїсі

Маленький сквер неподалік Білого мосту:

Грузія. Кутаїсі

Сучасна скульптура у сквері:

Грузія. Кутаїсі

До речі, у Кутаїсі еротична тема в пошані ще з радянських часів:

Грузія. Кутаїсі

Центр безумовно гарний, але найкраще, що є у Кутаїсі, на мій погляд, це будинки на березі Ріоні. Руки реставраторів до них ще не торкалися, хоча зовнішній вигляд будинків давно цього вимагає:

Грузія. Кутаїсі

Грузія. Кутаїсі

Старий будинок:

Грузія. Кутаїсі

І ще трохи мистецтва.
Древньогрецькі бігуни чомусь позбавлені статевих ознак:

Грузія. Кутаїсі

Скульптури у закапелках, таке враження, що їх викинули:

Грузія. Кутаїсі

Пам’ятники:

Грузія. Кутаїсі

Грузія. Кутаїсі

Мені сказали, що на черзі реставрація вулиці Захарія Паліашвілі, де багато старих радянських будівель. Подивимось іншим разом.

Грузія. Кутаїсі

Ну і наостанок декілька нічних світлин. Пальми й велосипедна доріжка на проспекті Давида Будівника:

Грузія. Кутаїсі

Проспект закінчується сходами, що ведуть до залізничного вокзалу:

Грузія. Кутаїсі

Перед вокзалом статуя Давида Будівника. До речі, знаменитий грузинський цар був уродженцем Кутаїсі, тож пам’ятник не випадковий:

Грузія. Кутаїсі



Booking.com

Переклад з російської: Юрій Борисов

Джерело: vartumashvili.livejournal.com

Facebook Comments

Залишити коментар

Коментарів

  • Блін…ну гарно же, і чисто, і відреставровано. Треба якось грабанути касу і поїхати в Грузію )))

  • Приємна країна. Відчувається порядок і висока культура. Те, що я побачив, не зовсім в’яжеться з сюжетами на прокремлівських каналах про “нищую Грузию”

  • треба самому зїздити, бо багато розказують про грузію і все протилежні висловлювання

  • Висловлювання протидежні тому, що ця країна ще маловідома українським туристам. Я впевнений, що там дуже гарно