Автор: Ніколай Гамайлюк
Тегеран є одним із найбільш яскравих моїх спогадів. Величезний сучасний мегаполіс (з населенням понад 15 млн. мешканців) він, тим не менш, справив на мене дуже приємне враження.
Можливо це ще було викликано тим, що в іранській столиці я спілкувався виключно з просунутою місцевою молоддю, на пару днів також зупинився в них. Усі ці люди були представниками еліти, студентами найбільшого університету країни, переважно архітектори.
Завдяки ним я побачив Іран зовсім з іншого боку, зауважив, що тут є місце й прекрасним сучасним умам, розвагам і навіть алкоголю. Ну що ж, про все по черзі.
Місто сучасне, з усіма випливаючими звідси проблемами – годинами пік, пробками. Нічого не нагадує?
Спорту приділяється достатньо багато уваги, чимало гуртків:
Веселі картинки:
Надсучасне й дуже зручне метро:
Різноманітний транспорт на дорозі:
Майбутні творці іранського мистецтва – студенти Тегеранського університету:
У студентській їдальні. Навіть там рис. Зате свіжий огірок:
Потім мій приятель склав мені компанію й ми вешталися містом:
Плакат висотою у 7-поверховий будинок. Він прославляє дітей, що підірвали себе разом із танком під час війни:
Зайшли до мечеті, яка використовується не лише для спілкування з Богом, але й як місце відпочинку:
А ввечері ми поїхали відпочивати за місто, на смачний кальян у класній кафешці. Взагалі у Ірані вже другий рік кальян заборонено, але поблизу Тегерану є місце, де зібрались до купи біля 30 кафе з цим девайсом.
До речі, іранці цукор не додають до чаю, а їдять вприкуску з ним. Ще в них дуже смачні льодяники.
Ну, а зовсім пізно ввечері ми вирушили на закриту вечірку – дискотеку. В Ірані з цим дуже цікаво. Нічних клубів немає, тому всі збираються в когось вдома, скидаються грошима, на ці кошти беруть алкоголь на чорному ринку, замовляють професійних ді-джеїв, світло музику й розважаються.
Було суперово. Відриваються вони на повну:
Приємно нарешті бачити дівчат з розпущеним волоссям. До речі, танцюють усі цілком по-сучасному:
А ось у такій маленькій скромній квартирі я зупинився. 4 кімнати. 3 машини на родину. Непогано живуть в Ірані. З бородою мій тегеранський друг:
З ранку було незвично дивитися на загорнутих в одяг жінок:
А все ж Тегеран дуже й дуже гарний (чимось нагадує мені Алмати):
Наостанок я заїхав у гості до одного професора. Він пригостив мене шнапсом. А оскільки він виявився цінителем музики, то ми разом насолоджувалися звучанням Чайковського на вінілі:
Переклад з російської: Юрій Борисов
Джерело: users.livejournal.com/_nikolya_
Шановні адміни!
Дуже вас прошу більше ніколи не викладати статті Ніколая Гамайлюка! Таке враження, що я читаю звіт якогось тусовщика, що тусив кілька днів у Тегерані, курив кальян, грав жінок і пиячив, а потім все це виклав до свого щоденника. Він абсолютно не розкриває духу країни, не дає якоїсь корисної практичної інформації. Краще вже нічого не викладати, ніж публікувати таке