Світ очима бродяг

Лемківська Ватра (Польща – Словаччина)

 

Лемківська Ватра 2011, Ждиня

Автор: Андрій Пеляк

Отже, невеличкий вступ. Лемківська Ватра — найбільший щорічний лемківський етнографічний фестиваль, який об’єднує передусім лемківське середовище з цілого світу. Місце проведення — с. Ждиня, Польща. Я постараюсь розповісти про свої враження від фестивалю та подорожі взагалі. Це був мій перший візит закордон і мені дійсно було цікаво подивитись яка ж та Європа.


Для тих, хто не знає хто такі лемки і чому фестиваль проводиться у Польщі, пропоную детальніше почитати про це тут


Насамперед хотів би висловити подяку організації МОЛОДА ЛЕМКІВЩИНА, яка мужньо взяла на себе вирішення усіх організаційних моментів.

В дорозі.

Я ніколи не думав, що так довго можна стояти на кордоні. Фактично до Ждині зі Львова їхати 6 годин максимум, але на митниці ми стояли 4 . Тут Євросоюз схожий на якусь фортецю. Два височенних паркани, переорана смуга між ними (це щоб було видно сліди, як хто надумає перебігати кордон), вздовж цієї смуги на певній відстані спостережні вежі та ще на додачу літав вертоліт (звичайно польский, звідки в наших бензин) .

Наші прикордонники пропустили нас і навіть  не дивились, що ми веземо, а польські принаймні вдавали вигляд, що обшукують. Можна тільки уявити, як довго б ми стояли на границі, якби митники обстежували всіх по повній програмі.

Все, що розказують про хороші дороги в європі – то правда. Ми їхали глухими селами та гірськими районами і не зустріли поганих доріг. Не те, щоб вони були ідеальні, але таких ям і вибоїн там не має.

По дорозі я вперше побачив вітряки, що виробляють електроенергію. Насправді цікаве видовище, але сфотографувати не вийшло.

І ось вона Лемківска ватра.

Тут почалось звичайне таборове життя в наметах та готування їжі на вогнищі, пісні з гітарою та все таке інше. Ми приїхали у п’ятницю, а фестиваль відкривався у суботу, тому в нас було достатньо часу, щоб освоїтись.

День другий – Словаччина.

Щоб не гаяти даремно часу,  зранку ми вирушили на невеличку поїздку до Словаччини. Це було зовсім поряд, якихось 30км від нас. А це було прикордонне місто Бардіїв (словац. Bardejov)

Бардіїв(словац. Bardejov)

Таке собі гарненьке містечко з дуже своєрідною архітектурою. На фото пл.Ринок. А от і відео:

Словаччина

Мені сподобався пішохідний перехід, дятько в капелюсі прикольний.

Словаччина

І тут також є секонд-хенди.

Словаччина

Я просто мусив спробувати місцевого пива. Читається назва як “Шаріш”

Словаччина

А це приклад 3д малюнків на будинках

Одним словом, Словаччина мені сподобалась, та перейдемо до фестивалю.

Далі все Лемківска Ватра.

Повернемося до ватри. Ось декілька світлин з меморіального комплексу жертвам операціїї Вісла

лемківська ватра 2011 ждиня

с. Ждиня, Польща

Насправді польські Карпати мало чим відрізняються від українських. Таке враження наче ти вдома десь біля м.Сколе.

На фестивалі я не міг оминути лемківскої кухні

с. Ждиня, Польща

Навіть не знаю як воно називається, але смачно (куштував).

Трохи лемківских музик.

Програма фестивалю приблизно така: вдень виступають фольклорні колективи, як танці так і співи, а вже ввечері більш молодіжні етно-гурти (тут можна і добре натанцюватися)

Гурт Люди Добрі, Львів

Гурт “Люди Добрі”, Львів.

Ще одне цікаве відео з бульбашками.

За танцями і співами минула і ватра. Сподіваюсь сюди ще не раз повернутись.



Booking.com

Facebook Comments

Залишити коментар

Коментарів

  • І я там була!=) Справді дуже позитивна подорож! Європа (в даному випадку “в лицях” Ждині і Бардийова) відзначається охайністю, привітністю і всюди-досяжним комфортом – особисто я пережила культурний шок, коли на фестивалі вмивалася поруч з полячками, які на плойку крутили волосся і рум’янами завершували макіяж! (насправді, якби вони приїхали в гори не на машині, а тягнули це все на собі, то “екіпіровка” була б скромнішою…). Також запам’яталася ну просто величезна Словацька піца і дуже знайома сувенірна продукція (що в них, що в нас – однакова).

  • Молодець, Андрію! Гарна подорож.

    Тепер по черзі.

    Стосовно кордону. Так, там не надто приємно, я інколи всю ніч стояв. Угорський набагато ліпший – максимум година, але щось я відволікся.

    Словаччина – цікава країна. Пиво “Шаріш” я також пив. Раджу тобі спробувати “Цорґонь” – класне!

    Ну, і сам фестиваль – мені сподобалося. Залюбки колись поїду по можливості!

  • І Бардеїв, і Ждиня – це, в принципі, українські землі, які просто сьогодні знаходяться в складі інших держав. А щоб не чекати на кордоні, краще переходити в Шегинях пішохідним пунктом пропуску – туристи проходять без черги.