Світ очима бродяг

“Made in China” – Ґуанджоу

Ґуанджоу

Автор: Остап Федишин

Це місто є одним із найбільших центрів виробництва нашої планети. Тут можна знайти буквально все, від підробленої віденської софи “17 сторіччя” до найсучаснішніших технічних новинок з Японії.

Ґуанджоу навіть виглядає як здоровенний маркет. Лише біля центральної станції метро Tiyu Xilu знаходяться два мега моли рівних яким у Києві просто немає.

Плюс замість звичних будь якому європейцю ресторанчиків, кав’ярень та пабів весь ground floor тут магазини, магазини, магазини. Це все настільки тотально, що певним чином місто взагалі змінило моє уявлення про те, як повинно виглядати місто. Нічого схожого в Європі просто не існує.

Ґуанджоу

Ну ок, я насправді про виробництво особливого бажання розводитись не маю, бо воно мене цікавить дуже слабо. Мене набагато більше цікавило саме city.

Ґуанджоу – це третє місто Китаю, приблизне населення тут 13 мільйонів і саме воно настільки розлоге, що за площею втричі більше Нью-Йорка.

Місто є столицею найуспішнішої і найпотужнішої в економічному плані провінції Китаю, Ґуандон. І, що дійсно дуже круто, звідси дуже близько до Гонконгу і Макао (біля 150 грн в одну сторону). Десь біля 2-3 годин автобусом чи поїздом, враховуючи перетин кордону.

Також на відстані 5 годин знаходиться Ґуілін, дуже відомий у Китаї своєю природою. До Шанхаю та Пекіну звідси досить далеко. Якщо не брати до уваги літаки (біля 1000 грн в одну сторону) то швидкісний потяг – 8 годин, а звичайний – від 18-ти до 24-х. Найдешевший потяг до Шанхаю вартує біля 280 грн, але це сидяче добове пекло, тому якщо ви не біднезний студент, як автор, я його не раджу.

Найперше, що вражає у Ґуанджоу – це відстані. Без приколу, все знаходиться дуже далеко одне від одного. З аеропорту (північ міста) у Панью (південь) я їхав близько 1.5 год, це при тому, що мене везли машиною і кільцева тут, принаймні з вигляду, нагадує автобани Німеччини.

Якщо забути про машини, то хоч аеропорт і далеко, але на відміну від Києва, на території летовища дві станції метро.

Метро в Ґуанджоу це взагалі окрема тема. Якщо хтось думає, що в Україні багато некультурних людей, варто один раз проїхатись у Ґуанджоу і Київ буде здаватися культурною столицею планети.

Про таке як “вибачте” чи “Ви виходите на наступній?” тут можна забути. У метро Ґуанджоу, і це відрізняє його від Гонконгу з Шанхаєм, ніхто не чекає поки інші вийдуть з вагону, коли двері відчиняються, у години пік, тут просто м’ясорубка. Це в принципі досить тупо, але треба просто бути готовим це сприймати із усмішкою. I swear.

Ґуанджоу

Інше, до чого треба бути готовим у Кантоні, коли ти тільки сюди приїжджаєш, це до повітря. І проблема не в забрудненні. Перші спогади про мій day #1 це жахливий запах. Щось середнє між пекельним смородом і задухою. Але після 2-3х днів, ти адаптовуєшся і в принципі перестаєш його відчувати. Я думаю це через те, що тут повно запахів яких в Україні просто не існує, тому вони спочатку дуже б’ють по носу, але потім норм, серйозно, повітря як повітря.

Ґуанджоу

Ґуанджоу

Ґуанджоу – це місто без якогось визначеного центру, точніше центрів міста тут кілька. Один знаходиться у тотально маркетовій частині біля Beijing Lu, інший в одному з найсучасніших районів планети – Zhujiang New Town.

Почну з найсучаснішого. Якщо Ви ніколи раніше не покидали Європу, це однозначно вражає. Тут повно дуже модерних хмарочосів, найвищий поки IFC (440м), є один дуже унікальний, Pearl River Tower, що нагадує хвилі, є хмарочос в стилі класичних нью-йоркських, а найвищий майбутній зараз в процесі конструкції.

І це ще одна фішка Ґуанджоу, тут city росте неймовірними темпами, тому місто змінюється буквально на очах. Для України це поки взагалі не реально, але проблема у Zhujiang New Town в тому, що тут хмарочоси виростають швидше ніж їх встигають позначити на, теж досить нових, інформаційних мапах, що розкидані всюди по місту. Ґуанджоу – це джунґлі хмарочосів, що будуються.

Ґуанджоу

Ґуанджоу

Ґуанджоу

У Zhujiang New Town однозначно варто відвідати кілька речей. IFC (440м), туди можна абсолютно безкоштовно піднятися на 70-й поверх, де знаходиться щось типу кафе готелю “4 seasons”. Там, коли класна погода крутезний вид, тому дуже раджу.

Також ми піднімалися на 100 поверх, там дуже дорогезний ресторан, але нас теж впустили подивитися. Чи це добре, чи погано – не знаю, але факт той, що європейців у Китаї люблять і їм зазвичай дозволяють більше ніж самим китайцям. Це однозначно.

Ґуанджоу

Повертаючись до теми центру міста, то тут є дуже крутезна площа, що підсвічується вночі. Виглядає супер, хоч і постійно дуже crowded.

Також дуже рекомендую музей провінції Ґуандон. Музей до 4-ї абсолютно безкоштовний (треба тільки показати паспорт) і подивитися там знайдеться на що навіть тим хто не переносить ці кляті музеї. Взяти хоча б виставку динозаврів, де десятки рептилій просто перед тобою у повний зріст, воно реально вартує, не брешу.

Ну і ясно, що тут варто пройтися парком. Він хоч і повністю оточений хмарочосами досить спокійний і затишний. Там купа екзотичних дерев, кілька ставочків із червоними рибами (це класика в Китаї) і дуже багато лавочок, де можна просто релакснути.

Ґуанджоу

Ґуанджоу

Одразу навпроти всього цього, на іншому березі Pearl river височіє Canton tower (600м), якщо не помиляюся, то вона поки ще 3-тя споруда на планеті, хоча це очевидно не надовго. У будь якому вежа крутезна в плані дизайну, піднятись на верх коштує від 160 грн. Хоча до неї швидко звикаєш і сказати, що я нею захоплююся не можу.

Але що я дуже раджу, це міст. Він біля 15 хв на схід від вежі і пройтись можна по набережній, яка тут дуже класна. З мосту суперовий вид як на вежу, так і на власне city. Тому чоп-чоп, ходити тут й так доведеться багато.

Ґуанджоу

Ґуанджоу

Якщо казати про старе місто, то це поняття тут досить відносне, принаймні нічого спільного із старими містами Львова чи Праги тут нема. Частина цього “старого міста” була колись частиною земель “Тринадцяти колоній”, території міста Кантон, де дозволялася торгівля із Західними державами.

Із тих часів тут зберігся острів Shamian, де можна побачити лише європейські будинки, хоча через тропічні дерева, воно все рівно виглядає по-іншому. І ще на острові дуже багато суперових статуй, тому точно раджу.

Також тут є район який страшенно нагадує Британію. Це біля метро Dongshankou (1 line). Тут враження ніби ти тиняєшся по Лондону заселеному китайцями.

Найпрекраснішою частиною міста, принаймні як на мене, є парк Liwan. Парки в Китаї взагалі дуже гарні, але цей точно один з кращих які я бачив. У парку багато старих мостів та будівель, багато людей, що медитують, танцюють, грають в бадмінтон чи займаються “tai ji”. Також одразу поряд з парком є канал і вулиця із старими будинками. Це місце має найбільш китайську атмосферу в Ґуанджоу, тому сто відсотків – must see!

Ґуанджоу

Ґуанджоу

Ґуанджоу

Інший парк, який теж варто відвідати,  називається “Baiyun mountain”, туди найкраще заходити із сторони станції метро Baiyun Park (2 line) звідки по стежці можна вийти просто на найвищу точку однієї із “міні гір”.

Цей парк страшенно велетенський, тому на “підкорення вершини” і спуск назад Вам знадобиться години 4. Це не враховуючи добирання до власне парку.

Але воно того варте у будь якому. Коли гуляєш у цьому парку враження таке ніби ти десь у гірських джунглях, з тією тільки різницею, що можна не паритись тиграми і всім таким.

Ґуанджоу

Останній парк називається Yuexiu. Він дуже відомий через те, що тут знаходиться пам’ятник п’ятьом козлам (українською звучить смішно, але це символ міста), найвища будівля старого міста (дуже китайська) і стара в’язниця.

У нього найкраще заходити з сторони меморіалу Сунь Ятсену, там дуже гарно, бо центральний вхід kinda gross. Парки в Ґуанджоу відвідувати варто, бо це не зовсім парки у нашому розумінні. Тут парк це частина міста, із будівлями, історією, тваринами і всім чим захочеш.

Ця стаття й так вже з біса здоровезна, сорі, але мушу ще сказати про їжу, бо це, без перебільшень, душа Ґуанджоу.

Взагалі місто славиться на весь Китай, та й навіть світ, своєю їжею, а точніше тим, що тут їдять геть усе. І я дійсно маю це на увазі. Суп із змії, смажені кажани, собаки, коти, таргани, є навіть страва із чогось, що наскільки я зрозумів, є типу жіночою маткою. Я також не раз чув, що тут можна замовити страву із ембріону, але це беквотно, тому про це не буду.

Недалеко від Liwan парку, метро Huangsha (1 line) є здоровенний рибний ринок. Його, при можливості, точно варто відвідати, бо хоч сморід там і вбивчий, але це може бути і ринком і зоопарком і рестораном одночасно.

В плані, що тут дуже багато екзотики. Можна купити тарганів чи хробаків, тут же їх підсмажити і скуштувати, і це взагалі не дорого. Тут ціни на їжу точно нижчі за українські.

В середньому ресторанчику можна спокійно об’їстися на грн 20. А якщо ваш гаманець великий, то ресторанів тут на всякий смак. Про їжу в Ґуанджоу можна писати книжки, тому я забиваю.

Можу сказати тільки одне – рис, капуста і куряче м’ясо, без цього обід у Китаї уявити складно. Хоч взагалі їжа тут суперова, середньостатистичний китаєць харчується точно різноманітніше і значно здоровіше за українця, принаймні я, будучи судентом універу Шевченка, харчувався у 100 разів гірше.

Останнє про що варто було б напевне сказати спочатку, це про те що кидається в очі. Найперше – це ґрати на вікнах. Ґрати є ну тупо класикою всього Південного Китаю. Інколи це навіть парадоксально, бо я не знаю хто крім спайдермена буде грабувати Вас на 40-му поверсі. Але це Китай.

Інше жахіття Ґуанджоу це дороги, а точніше мотоциклісти і велосипедисти на дорогах. Для них ну просто не існує ніяких правил і перетнути дорогу, щоб перед тобою не промчалося з 5 байків просто нереально.

Ще одне, про що не можу не сказати, це голі ноги. І це навіть не прикол, Ґуанджоу – це місто голих дівчачих ніг, з травня і по листопад, тільки голі ноги.

Ґуанджоу

І ще тут всі обожнюють парасольки. От серйозно, за свої три місяці тут, я бачив всього кілька китайців у темних окулярах, таке тут не в пошані, проти сонця найкращий захист це парасолі. Хоча у всьому є сенс, китаянки не люблять засмаги, тут як і у багатьох південних країнах чим світліша шкіра тим краще, принаймні такий нав’язаний ідеал і в Ґуанджоу дійсно за цим слідкують.

З інших місць, де варто побувати:

– Академія Чен Клан (дуже-дуже китайська, із купою скульптури), там зараз взагалі міні-музей, коштує біля 12 грн;

– Sacred heart stone house cathedral, метро Haizhu square (2 line) там же недалеко є молл із сувенірів (найдешевший і дуже великий), а також ринок секонд хендної техніки;

– річковий тур (мінімум 70 грн, у тих в кого є гроші); Чіґан паґода (вічно зачинена);

– паб Perry’s (це для тих хто засумує за Старим світом, там завжди повно іноземців);

– одразу за мостом Liede є вулиця із клабами, там теж повно іноземців, але клаби тут не найкращі, принаймні у Шанхайських вони солідно відсмоктують.

Дуже круто також замовити на прокат велосипед, бо набережні просто відпад і вони дуже довгі.

Ґуанджоу

Ґуанджоу – місто фантастичне, страшенно глобалізоване, супер кантонське, дуже китайське. Це місто – наслідок тотального міксу, міксу всього з усім. Нового і старого, Китаю та світу. Але саме це і надає йому привабливості і це кличе сюди знов, принаймні я так його бачу.



Booking.com

Facebook Comments

Залишити коментар