Автор: Андрій Пеляк
Живучи останні шість років у Львові, я не раз чув таку байку, мовляв галицька столиця така сама, як Краків, і що ці міста дуже схожі. Тому вирішив перевірити – чи насправді це так?
З самого початку я свідомо відмовився від будь-яких турагенств. Їхати “дикуном” набагато веселіше, так відчуваєш більше свободи. Отож почнемо з маршруту.
Америки відкривати я не став:
Перший етап: Львів – Шегині (25 грн.)
Від залізничного вокзалу о 6-й ранку відправляється маршрутка. Чим раніше виїдеш, тим менша ймовірність застрягнути на кордоні. Їхати до двох годин, водночас можна трохи доспати в дорозі. Далі піший перехід кордону… Це, я Вам скажу, забава не для слабкодухих. Стоячи в черзі, такого надивишся (особливо як люди сперечаються, хто за ким стоїть), що вистачить надовго. Відчуваєш себе як тварина в якомусь загоні для корів. Отже, трохи терпіння і я вже у Польщі
Другий етап: Медика – Перемишль (2.5 злотих)
Медика – це польське село на кордоні. Тут відразу є великий супермаркет суто для українців, якщо їдете на закупи, то на цьому подорож може і скічитись 🙂 . Тільки не забувайте перевести годинник на польський час – годину назад. Звідси їдемо до Перемишля маршруткою (20 хв).
Третій етап: Перемишль – Краків (42 злотих)
На вокзалі (у Перемешлі) їздять потяги аж до Вроцлава. До речі, до 26 років діють знижки і квиток до Кракова обійдеться у 37 злотих. Дрібничка, але приємно. Що цікаво, квитки дають без місць, тому сідаєте на будь-яке вільне і зовсім немає спальних вагонів. Їхати близько чотирьох годин.
І от він нарешті – Краків!
Перше, що мене вразило – так це розмір головної площі Кракова. Вона у рази більша ніж у Львові.
Без карети з кіньми не обійшлось – і де тільки їх не має?
На вулицях завжди повно людей, багато туристів.
А на такому транспорті можна прокатитись на ескурсію. Скільки коштує я не питав:
А цей напис мене особливо вразив. Саме на цьому місці 21 березня 1980 ветеран Армії крайової Валента Бадиляк, на знак протесту проти замовчування теми Катині (містечко у Смоленській області Росії, де НКВС розстріляло сотні польських полонених офіцерів – прим. “Бродяг”), прикував себе ланцюгами до гідранта на міському ринку та скоїв самоспалення:
Живі скультури, мабуть грим заважив до 10 кг:
Такий собі Краківский біґ-бен:
Крім площі Ринок, у Кракові обов’язково треба побувати на Вавелі. Замок дійно гарний і головне вхід безкоштовний. Поряд є річка -Вісла.
Легенди про драконів переповідати не буду. Хоча крилата рептилія якась дивна на вигляд і ще він час від часу дихає вогнем:
Шкода, що у Львові річку загнали під землю. Вісла дуде гарно вписується в архітектуру міста:
Для мене спробувати місцеве пиво – це як обов’язок. Обійшлось не дуже й дорого – 8 злотих. Ще цікава особливість – майже у кожному кафе Кракова самообслуговування. Як хочеш пива, то йди до барної стійки і бери собі сам:
Кафешки на воді, я вперше був у такій. Спочатку думав, що там буде дорого, але помилявся:
На подвір’ї замку теж дуже гарно. З фото видно, як багато разів перебудовувалась ця церква:
На території замку є купа музеїв. Вхід туди вже платний. Ось так визлядає він зсередини:
Мені пощастило, саме зацвіли магнолії:
Зовнішні стіни замку:
Замок у центрі міста це круто! Не треба далеко ходити. А ще у Кракові вся історична частина обнесена зеленою зоною, що наче відокремлює його.
Тепер повертаємось до центру.
Макети будівель, таких багато є по Кракову. Так можна оцінити памятки архітектури згори:
Досить багато часу я витратив на різні кавярні, одна з них мені сподобалась найбільше – це Hard Rock кафе. Тут постійно грала жива музика, можна було й підспівувати:
І моє щасливе обличчя:
Була ще купа сувенірів з відповідною символікою:
Головне це барна стійка, а над нею гітара:
Центр міста неймовірно людний. Ввечері усі кафе заповнені так, що потрібно полювати на вільний столик. Навіть о першій годині ночі ніхто не збирається йти додому. Мені радили друзі знайти дуже відоме кафе Alchemia. Та туди годі було потрапити, у проходах стоячи пили пиво, а про вільні місця я взагалі мовчу. Так що поляки вміють гуляти (ще й як!). Громадський транспорт курсує до самого ранку. До речі, про транспорт – краківські трамваї виглядают напрочуд сучасно:
Я не ставив за мету відвідати якісь конкретні місця, все це був спонтанний відпочинок.Тож буде привід приїхати ще раз.
Тепер трохи про хостел
Одна ніч коштувала 35 злотих, і це у центрі міста.
Отака в нас була кухня:
Кімнати трохи скромніші, такий собі мінімалізм. А на триповерхових ліжках я ще ніколи не спав:
Даю адресу хостелу, як і обіцяв у коментарях. Я достатньо лінивий щоб записати,тому викладаю фото.
От така видалась поїздка. І на кінець світлина з великою бульбашкою:
Непогано! То як, схожий Краків на Львів чи ні?
Краків – чудове місто! Гарне, охайне, доглянуте. Завжди людно і весело, є куди піти, але і є де усамітнитися. Така собі золота серединка 🙂
Знаю! Був хоч і взимку, та місто дуже сподобалось
У Кракові був двічі. Останнього разу якраз після католицького Різдва, тому ще застав ялинки та скуштував глінтвейну з величезних бочок. А після Нового року ( на зворотньому шляху з Берліну )побував у Варшаві,яка сподобалася навіть більше!
А найцікавіший етап подорожі Шегині-Медика пропустив!!!!!! А то дуууже важливо. Бо, якби не той ЕТАПППП, то так би собі й їздив що другі вихідні на каву до Перемишля…)))
стараюсь памятати лише приємне
Гарна розповідь. А можна адресу хостела дізнатися? Дякую.
я пошукаю і добавлю до статті
За дивовижним збігом обставин ми з подругою так само тушили на два дні до Кракова, і як не смішно, поселились там само, в хостелі Бенедикта, і в тій самій кімнаті з хвилястими дзеркалами. Додам ще до опису, що Краків — дуже велосипедне місто і повітря там набагато чистіше, ніж в рідному Києві ))) отакі пироги)))
Бувають же такі співпадіння))))
Зустрічала 2012 Новий рік у Кракові. Чудове місто, неймовірна архітектура, дуууже доступні ціни 🙂 Особливо гжанець смакував – місцевий глінтвейн, який продавали на вулицях повсюди – а взимку, тим більше в новорічниий період, коли душа бажає свята, це аткуально як ніколи 🙂 Середньовічна величність плюс європейська невимушеність – Краків це прекрасна можливість відвідати старовинне європейське місто без великих витрат.
раджу також потрапити в місто на перше та третє травня, коли у Польщі державні свята