Світ очима бродяг

Outside the guide, inside the country (Ігноруючи путівник, занурюючись в країну)

Аргентинa

Автор: Анастасія Пастушок

Якщо ви плануєте поїздку в Аргентину, вам не треба хвилюватися за прививки, за свою безпеку, за відстань, яку доведеться пролетіти…Також ні в якому разі не треба сприймати Аргентину в рамках насаджених нам категорій типу: Аргентина, на відміну від продвинутої Європи і США, входить до списку країн, що розвиваються, тому будьте обережні, якщо їсте поза основними ресторанами (те, що я знайшла на американському сайті), не просіть напої з льодом, бо лід роблять з води із крана, якою ви отруїтеся (і яку, до речі, аргентинці п*ють без будь-яких проблем) і т.д. Чесно кажучи, якщо ви живете в Україні, ніякі погані сторони Аргентини вас не шокують і мало які здивують!:-)

типова аргентинська їжа

Типова аргентинська їжа

Єдине, про що треба потурбуватися заздалегідь – це гроші. Ніде в гідах (а всі європейці обов*язково привозять із собою грубезні книжки-гіди за 30 євро і всюди з ними соваються)1 про це не пише, але це необхідно знати: в Аргентину треба приїжджати з готівкою (в доларах чи євро), розрахованою на весь період вашого перебування в країні.

У гідах можна прочитати, що в країні є багато банкоматів, гроші з яких можна зняти без проблем в любу пору дня і ночі і в будь-якому місці. Це правда. Але обмінний курс буде 5-6 песо за долар та 7,50 – за євро плюс комісія банкомату.
В той же час в країні процвітає чорний ринок, на якому за 1 євро вам пропонують 10,11 песо, а за долар – 9. Як бачите, офіційні обмінні установи дають суму в 2 рази меншу. Тому, приїхавши в Буенос-Айрес, зразу йдіть на вулицю Florida і ви звідусіль почуєте «Cambio, cambio!..», що означає «обмін». Міняйлів на цій вулиці як гною. Не знаю, чи багато вони можуть заробити, якщо їх там така маса, але, очевидно, щось вони з того мають. Міліція стоїть тут же, не звертаючи ніякої уваги на незаконну діяльність, що активно розвертається під їхнім носом.

пристанище бездомних навпроти будівлі парламенту

Пристанище бездомних навпроти будівлі парламенту

Нерідко можна почути історії про те як людям дають фальшиві гроші. Тому кожен раз, коли ми з М. міняли євро, він, начитавшись таких історій і будучи від природи трохи параноїком, ходив зі стурбованою міною півдня і з опаскою протягував продавщицям в магазинах 100-песові купюри. Ми не міняли гроші в людей, які стояли просто посеред вулиці цілий день, викрикуючи «камбіо», а підійшли перший раз в газетну палатку і запитали мужика, чи він не знає, де палатка колумбійців (яку нам порекомендували в хостелі та яку ми так і не знайшли). Він сказав, що загалом може поміняти і сам. От ми і приходили до нього, коли треба було, щиро вірячи, що це трохи надійніше.

вболівальники Boca Juniors перед грою "Boca - River Plate" навпроти готелю, де зупинилися їхні футболісти

Вболівальники Boca Juniors перед грою “Boca – River Plate” навпроти готелю, де зупинилися їхні футболісти

В чому причина наявності такого популярного чорного ринку? В тому, що кількість доступної аргентинцям іноземної валюти дуже обмежена. Для того, щоб їм продали долари в банку за офіційним курсом, їм треба підтвердити свою поїздку квитком в обидві сторони, банківським рахунком і всякою такою хернею, але все одно вони не можуть купити багато. Тому, відповідно, люди йдуть на чорний ринок і за більші гроші (наприклад, за 14 чи 15 песо) купляють долари чи євро. Таким чином міняйли і заробляють і мають можливість пропонувати іноземцям такий високий курс.

Щодо прививок, то ми зробили тільки одну загалом для Південної Америки: від жовтої гарячки. В Києві я мала можливість її зробити в Олександрівській клінічній лікарні за 170 гривень, але роблять вони її тільки в парі, бо ампула розрахована на 2 осіб! Крім того, прививку роблять під лопатку, що, напевно, не дуже приємно.

В Буенос-Айресі ми пішли в спеціалізовану лікарню (чи пункт прийому) і вони за 5 хвилин нам все оформили, вкололи в руку (!), дали сертифікати (які, мабуть, будуть потрібні при перетині кордону десь в Болівії чи Перу) і ми нічого не платили. Крім того, не було всякої супроводжуючої хрені в українському стилі типу «не мочити 3 дні», хоча я, звичайно, заставила М. перепитати.:-)

Наслідків у нас ніяких теж не було: ні температури, ні нудоти.

Стосовно безпеки: будучи обережним, думаю, в Аргентині (зокрема в Буенос-Айресі) боятися нічого. Звичайно, якщо у вас гігантський фотоапарат за 10 тисяч і ви демонстративно носите його на шиї в 3 годині ночі в Буенос-Айресі, то потім не нарікайте.

різнокольорові будиночки Ла Боки

Різнокольорові будиночки Ла Боки

Я так і не допиталася в гугла, в яких районах столиці знаходяться фавели (хоча не зовсім благополучні райони нам доводилося бачити), але зрозуміла одне: сунутися будь-кому, а особливо іноземцям туди, на жаль, дуже небезпечно. Але карта міста, яку роздають в офісі для туристів включає дуже багато районів (барріо), тому тільки гуляючи по них, можна прекрасно і різносторонньо провести кілька тижнів, далеко виходячи за межі того, що бачить середньостатистичний турист, помішаний на історичних пам*ятках та всеможливих екскурсіях.

Мафальда, героїня найвідомішого аргентинського коміксу

Мафальда, героїня найвідомішого аргентинського коміксу

Єдиний нюанс особисто для мене полягав у тому, що на моє світле волосся дуже п*ялилися і грайливі коментарі, підморгування, постійні втики і облизування мужиків трохи напрягали (хоча деколи були дуже ржачними). Тому ввечері в Буенос-Айресі, особливо коли я гуляла сама, я закутувала голову в шарф і шпацирувала по вулицях, тримаючись подальше від будь-яких можливих інцидентів та контактів з місцевими. В той же час столиця з її милими вуличками та розмальованими будинками залишалася такою ж чаруючою та пробуджувала ще сильніше бажання пізнавати, виявляти, вбирати в себе…



Booking.com

Facebook Comments

Залишити коментар

Коментар