Прогулянка Мангеттеном

Автор: Сергій Яковлєв

Якось мені довелося побувати у Нью Йорку – місті хмарочосів та жовтих таксі.  Потрапивши до цієї столиці світу, спочатку не міг уявити де я і що тут роблю… Величезні юрби туристів усіх відтінків шкіри та розрізів очей, всі кудись поспішають, метушаться, галас, шум авто, сирени…

На перехресті культур

Розпочали ми своє знайомство з Новим Йорком з відвідин Empire State Building – гігантської будівлі, яку тут видно звідусіль.

Поки стояли в черзі за квитками (вхід до споруди платний – 12 долларів), минуло години з півтори, якщо не більше. Було чути різні мови: польську, німецьку, російську, китайську… Недарма це місто називають Вавилоном сучасності. Голова обертом йде від цієї мішанини мов та культур!

Потім піднімалися ліфтом на 86 (!) поверх. Було трохи моторошно на такій висоті, я навіть і не уявляю як його будували.  Проте в кінці на нас чекала винагорода – фантастичний вид на багатомільйонний мегаполіс. Повірте, воно того варте!

Столиця модних тенденцій

Якщо ви зголодніли у Нью-Йорку, сідайте прямо у центрі міста на бордюр чи облюбуйте якийсь газон (як це зробили ми),діставайте канапки і їжте. Тут ніхто не комплексує – народ штабелями лежить на траві (добре, що не сидить, хоча ми не питали :D) і ніхто не тицяє на тебе пальцями.

Перекусивши, ми вирушили до центрального міського парку. Йдучи до нього вулицями, я зауважив силу-силенну різних магазинів усіх відомих і невідомих мені брендів. Нью-Йорк по праву вважається однією зі світових столиць моди.  Зайшли до магазину одягу «Дизель» – на першому поверсі стояв ді-джей, який пилив на вінілах, і люди, замість того, щоб вибирати одяг, зібралися біля нього аби подриґати тілом під шалений сет!

Не купуйте «ролекси» у незнайомих людей

Проходячи крізь магазин відомого бренду «Ролекс», я побачив купку афроамериканців (борони Боже сказати у толерантній Америці «негр» – проблем не оберетеся!) неподалік. Нічого дивного, але руки в них повністю  були обвішані годинниками на кшталт …«Ролексу»!

Колоритні торгаші чіплялися до кожного з пропозицією придбати годинника. Але мене один старий попередив, щоб я нічого не купував на руках у когось, особливо у темношкірих… розповідав, що траплялися випадки, коли люди купували “клоки”, а вони за декілька хвилин зупинялися після покупки. Відкриваєш кришку, а всередині …пісок (його сиплють туди для ваги). Жодного механізму немає!

«Сам вдома 2» або вираження через одяг

От ми й дочалапали до центрального парку. Наближаючись до нього, я відчув різкий смердючий запах коней та їх власників). За 10 доларів можна прокататися трохи на кареті.

Цікаво було побачити величезну кількість народу, який відпочивав у парку, повиходивши зі своїх багатоповерхівок… кожний клаптик землі був зайнятий… хтось прийшов на пікнік, хтось пограти в якісь ігри, хтось щоб зайнятись спортом.

У цій зеленій оазі були утворені кам’яні скелі, що навіяли мені спогади про фільм «Сам вдома 2», там де була ота пані з голубами, і де в малого застрягла нога у камінні. Також , звідси було видно готель, у якому «мажорив» малий, розплачуючись кредиткою старого).

Зустріли якусь жінку, й та нас попередила, щоб ми не вешталися парком пізно вночі, бо там всякі маньяки або злочинці переховуються.

Ми розповіли їй звідки ми, і які у нас вдома парки, на що вона не стала нам більше заперечувати). Ця мешканка порадила нам скористатись послугами баржі, яка пропливає неподалік від Статуї Свободи – по річці Гудзон з Мангеттена до Статен Айленда. Все це абсолютно безкоштовно! На жаль, ми банально не мали на то часу, адже потрібно було вертатися.

Попрямували до метро, купили так звані квитки – це пластикова картка, яка є одноразовою у користуванні послугами метро, коштує 2,5$. Сабвей, як кажуть американці, настільки брудний і жахливий, що навіть страшно до нього заходити!

Метрополітен у Нью-Йорку знаходиться не глибоко, майже одразу під асфальтом… зайшов як у підземний перехід, сів і поїхав… виходячи на нашій станції ми помітили невелику купку місцевих бі-боїв – вуличні танцюристи витягли шмат ДВП, кинули його прямо посеред вулиці, врубили на старенькій магнітолі the Prodigy і давай танцювати!

Взагалі, там яскравих людей вистачає. Молодь і не тільки всіляко намагається себе виразити через стиль, одяг, зовнішній вигляд, зайняття чимось цікавим… я маю на увазі субкультури.

Нью-Йорк – місто контрастів

Ось так і добіг кінця наш короткий день. Вже почало темніти, ми ще раз пройшлись по магазинам, де були космічні знижки на фірмовий одяг та взуття. Сіли в таксі і поїхали до автобусної станції. До речі, «таксо» не таке вже й дороге, а тим більше на американську зарплату. Ми каталися, то заплатили 5 баксів – за хорошу вечірню поїздочку , та ще й нормальну дистанцію проїхали.

Що ще хочу зауважити? Місто доволі контрастне. Центр – це тупо реклама… а коли проходиш десь по маленьким вуличкам – там як у фільмах жахів…безпритульні,…дим із каналізації… купи сміття…

Загалом,я отримав шалені враження від поїздки! Шкода, що це був лише Мангеттен. Та нічого! Попереду ще Бруклін, Квінс та Бронкс , які, дасть Бог, колись вдасться відвідати.

Раджу кожному з вас відвідати цей неймовірний мегаполіс. Повірте, це щось! Особливо ввечері, коли місто загорається мільйонами рекламних вогнів і тобі здається, що ти перенісся до якогось фантастичного світу!

ЯК ДІСТАТИСЯ

Потрібна віза. Вартість – від 900 до 1200 грн, залежно від типу. Необхідно заздалегідь записатися на співбесіду. Офіційний сайт Консульства США у Києві – ukraine.usembassy.gov.

Авіапереліт Київ-Нью-Йорк-Київ – від 4800 грн.

Booking.com