Унікальна столиця Бразиліа

Автор: Ґєорґій Красніков

Місто Бразиліа буде цікаве насамперед тим, кому подобається урбаністика, а також симпатикам сучасної архітектури. Якщо ви шукаєте старі будівлі чи античні руїни, вам тут абсолютно немає чого робити. Однак тим, кому цікаве все незвичне, побувати у столиці Бразилії слід однозначно.

Місто зовсім молоде, йому нещодавно виповнилось лише 50 років. Своєю появою воно завдячує президентові Бразилії Жуселіно Кубічеку, що взяв курс на проведення масових реформ, однією з яких було перенесення столиці країни з Ріо-де-Жанейро у цілковито нове місце, близьке до географічного центру держави.

Бразиліа будували з абсолютного нуля, в цьому вона повторила долю таких міст, як Санкт-Петербург. Проект нової столиці було складено архітектором Л. Костою, а проектувальником багатьох будівель був відомий архітектор Оскар Німейєр.

Вийшла досить цікава річ. Місто було спроектовано й побудовано одночасно, і зараз такої неймовірної впорядкованості міських об’єктів немає, мабуть, більш ніде у світі. Багато в чому Бразиліа нагадує сильно збільшену базу відпочинку чи піонерський табір у тому сенсі, що в одному місці розташовані адміністративні будівлі, у другому – житлові, у третьому – посольства, а у четвертому – діловий квартал і т.д. У природному міському середовищі подібне неможливе, адже будь-який населений пункт розвивається поступово протягом багатьох років. І майже у будь-якому місті світу всі вищезгадані об’єкти сильно перемішані між собою.

Як можна бачити з першого рисунку, місто побудоване у вигляді літака. Головна «вісь» – проспект, на якому зібрано усе найцікавіше. По боках відходять крила, де знаходяться житлові, офісні квартали, посольства.

Будівельники міста залишали величезні простори між висотними будинками, завдяки чому Бразиліа видається просторою й вільною. У інших мегаполісах країни висотки наліплені одна на одну дуже щільно.

Цікава особливість міста – у ньому в принципі немає наз вулиць. Усі адреси йдуть виключно по кварталах. Нумерація кварталів – логічніше не придумаєш. З одного боку головного проспекту у кожному «крилі» – непарні сотні (101,102,103, на наступній вулиці від головного проспекту 301,302,303, потім 501,502,503 тощо, з іншого – парні. У кожному “крилі” власна нумерація, тому при вказівці кварталу завжди вказується крило – північне чи південне.

Вулиці все ж мають позначення, такі, як: “проспект 1 північ”, чи “вулиця 3 південь”. Але у реальності вони взагалі ніяк не використовуються і присутні лише на мапах Ґуґлю.

Ось, до речі, ще один з початкових проектів міста:

В кінці “осі” літака стоїть меморіал Жуселіно Кубічеку:

Якщо йти до центру по головному проспекту, то виходимо на телевежу, можна піднятись безкоштовно:

Далі справа по дорозі будуть національна бібліотека та центр сучасного мистецтва:

Потім чудовий кафедральний собор, зведений Німейєром:

Потім з двох сторін проспекту йдуть ряди міністерств. Охайні однотипні будівлі. Мінсільгосп, за ним міноборони, за ним міністерство культури, спорту тощо:

 

Посольські квартали розташовані дещо збоку, пішки до них йти далеченько. Але деякі дипломатичні установи поряд із проспектом:

Закінчується проспект велетенським гігантським майданчиком, на якому зібрано усі ключові місця країни. Палац президента:

Охороняється гвардійцями:

Верховний суд:

А між половинками проспекту розташувалися Парламент і Конгрес (не дуже петраю в чому між ними різниця, але це не так важливо):

Є у наявності купол і чаша. Також стиль Німейєра:

Біля парламенту вештався чоловік із мішком:

До парламенту можна зайти й простим громадянам, подивитися, як депутати засідають і приймають закони. При цьому вхід безкоштовний, плюс іноземцям також дозволене відвідання. Одна умова – треба виглядати пристойно. Мене у шортах і капцях не впустили, а от моя дружина сходила:

Я, до речі, збирався перед виходом перевдягнутись у джинси (не знаючи про цю умову), але чогось забув і вийшов на прогулянку в шортах. Кажуть, у шортах все ж таки можна зайти всередину, але тільки у вихідні дні, коли немає засідань.

А ще на майдані є вічний вогонь. Його присвячено усім загиблим під час війн:

За судом ще є будівля Національного Банку:

А поряд найбільший прапор Бразилії:

Навколо урядових будівель повно демонстрантів. Ніхто їх нікуди не жене:

Агітавто:

Людина на колясці виїздить на середину дороги з транспарантом, коли для всіх автівок горить червоне, а потім від’їздить назад:

Виступ прямо перед парламентом:

А хтось не мітингує, а проводить пленер серед пальм приблизно у тому ж місці:

Трохи далі від центру вже поза «літаком» через річку побудований міст Кубічека:

Житлові квартали. Усе збудовано за одним проектом. Висота будинків у них не перевищує 6 поверхів:

Є метро. Лінія з відгалуженням, починається від перехрестя головного проспекту з віссю крил і йде по південному крилу, виходячи у передмістя:

Станції у межах Бразиліа названі на честь кварталів:

Окрім метро з транспорту є лише автобуси. Ціну пишуть на лобовому склі:

В околицях, до речі, забудова йде вже не згідно плану, а цілком хаотична:

А в цілому, Бразиліа – чисте й охайне місто. Тут немає бомжів, яких можна зауважити у будь-якому іншому мегаполісі країни.

Славнозвісних фавел у межах бразильської столиці також не помітно – настільки малий вік міста, що воно навіть не встигло їх надбати. Хоча у віддалених районах фавели все ж є. Та загалом місто цілком спокійне й безпечне.

Переглянути більшу мапу

Booking.com

Переклад з російської: Юрій Борисов

Джерело: http://griphon-275.livejournal.com