Світ очима бродяг Шляхами Батьківщини

Сорока. Молдова

 

магазин у с. Рудь

Автор: Сергій Кудяшов

Чому Сорока?

1. Це місто закордоном.

2. Дуже близько від України.

У ніч з п’ятниці на суботу сів на потяг №173 “Київ-Хмельницький-Кам’янець-Подільський”.

У Жмеринці вийшов о 3.40. Дизель-поїзд на Могилів-Подільський відходив лише зранку, тому я розраховував дати хабаря молдовському провідникові поїзда “Москва-Кішинеу”, який мав прибути через годину, та, на свій подив, помітив на привокзальній площі 2 автобуси: на Шаргород і Могилів.

За 25 грн доїхав до могилівського автовокзалу. Накрапав дощик. Якийсь нещасний, що ховався під піддашком магазину одягу, підказав, де можна перетнути кордон.

На автовокзалі цікава касирка – говорила одночасно українською, російською та румунською мовами. Вона підказала, що автобус на молдавське село Рудь відправляється через 10 хв, а гривні можна поміняти за ринковим курсом 100 грн = 150 лей міняли на сусідньому перехресті (у Сороках обмінював – 100 = 151).

У с. Рудь поїхав, бо поряд із ним знаходиться православний монастир, а саме село розташоване обабіч траси “Отачь-Сорока”. Водій маршрутки пояснив: він їде лише до Покровки – це лише півкілометриа від Руді. Як виявилося, 500 м – це відстань лише від Покровки до вказівника Рудь. До самого ж села – 3 км, до монастиря – 5 км.

У селі натрапив на план-схему «як пройти до монастиря», але вона була лише румунською мовою, тому я нічого не зрозумів.

Нагадаю, що молдавани не слов’яни, а молдавська, згідно статті на українській вікіпедії, – діалект румунської, а румунська, у свою чергу, найближча до італійської.

Як і кожна країна, Румунія має власний національний міф, так от, згідно нього, римський імператор Траян захопив Дакію, вирізав місцеве населення та заселив цей край римлянами, і так виникла Romania. Я не є дослідником румунської історії, але скоріше повірю, що Москва – це Третій Рим чи поляки – нащадки сарматів, ніж румуни – нащадки римлян.

Загалом, у Молодові існують партії, які виступають за й проти об’єнання з Румунією, а ще віднедавна там зареєстрований рух “Вибір Молдови” (ноги в цієї організації ростуть з того ж місця, що і в “Украинского выбора” Медведчука), адепти нового громадського руху бачать квітучу Молдову у Мутному союзі.

Монастир по-правді не вразив, єдине, що запам’яталося, це як заблукав у лісі, шукаючи святу обитель:

Молдова

кактуси під снігом на монастирьскій клумбі

Кактуси під снігом на монастирській клумбі

Після 9 ранку повернувся до траси, простояв майже годину, поки не зупинив машину до Сороки. Висадили мене при в’їзді у місто, тому я пішки пройшов “верхнє місто” і по серпантину спустився до набережної.

У ”верхньому місті” є циганський квартал. Головна фішка місцевих ромів – це побудувати великий будинок, щоб не був схожий на сусідський. Як пізніше мені пояснили, раніше вони змагалися, у кого буде більше метало-черепиці, а тепер – у кого дах буде позолочений:

Молдова

Молдова

Молдова

Молдова

Молдова

Молдова

Молдова

Сороцька фортеця знаходиться на березі Дністра, поруч розташований затишний скверик. На моє здивування, фортеця виявилася зачиненою на реконструкцію. На брамі висіла дошка з контактами гіда, але оскільки я був сам і не зустрів біля твердині екскурсійних автобусів, змирився з думкою, що всередину не зайду:

Молдова

Сорока компактно розташована вздовж правого берега Дністра. На південному краю міста знаходиться пам’ятник “Свіча вдячності”. Він є одночасно капличкою, у якій цілодобово чатує охоронець. Подолавши 300 з гаком сходинок, що ведуть на вершину, зустрів стража. Він представився як Ніколай і сам нав’язав розмову (за що я йому вельми вдячний). Викладую його націкавіші тези:

– 30% молдован працюють у Москві і, якщо з 2015 року Путін обмежить в’їзд для негромадян Митного союзу, – Молдові каюк;

– до кінця 2013 року Молдова може отримати безвізовий режим з Євросоюзом (на 90 днів);

– запропонував мені купити у нього домашнього вина (зробив цілу тонну – нема кому продати). На цю пропозиція я чемно відморозився – купую алкоголь лише з акцизними марками;

– зовсім поруч з пам’ятником у 2001 році бабусі, що збирала дрова, явилася Діва Марія – тепер це паломницьке місце. Вже є проект, згідно якого тут буде побудований православний монастир;

– саме Ніколай розповів мені про мажорних циган, які страждають на гігантоманію щодо своїх хатин, хоча в середині там як у кибитці;

– цигани заробляють гроші продажем наркотиків у Росії;

– молдавські роми є патріотами Росії (сам спостерігав не одну іномарку з російськими номерами та триколором на торпеді). Якщо станеться яке-небудь лихо, ром навряд чи допоможе молдаванину:

Свіча вдячності

Свіча вдячності

Пізніше до нас приєдналася пара молдавських романтиків. Вона – чорнява, зріст нижче середнього, смішно говорить російською, вивчила її під час перебування у Москві і Криму, розуміє українську, sic! У Ялті певний час працювала з двома українцями, які між собою говорили солов’їною. Він – високий, русявий, коротко стрижений, російську розуміє, але не говорить. Вони познайомилися у соціальній мережі і в той день вперше побачились. Чи зустрінуться вони знову? Ой, не знаю…

Міською маршруткою доїхав до супермаркета “Фуршет”, купив 3 пляшки вина (загалом 2,1 л) і пляшку коньяку для кума. Через кордон одна людина може перевезти не більше 2 літрів вина, тобто я усвідомлював, що буду везти “контрабанду”. На виході з магазину запитав у мужичків, як краще перебратися на Вкраїну. Ті відповіли, шо краще звернутися до дяді Міші, який працює за рогом.

Дядя Міша виявився нашим співвітчизником Михайлом з Могилів-Подільського. Він живе у Молдові, але має й українське громадянство, бо Київ більшу пенсію дає (якщо мізерна українська пенсія більша за молдавську, то як там люди живуть?).

Також він пояснив, що біля Сороки існують дві переправи: одна у Новій Сороці з виходом на Ямпіль, інша біля фортеці з виходом на с. Цицерівка, а маршрутка “Цицерівка-Вапнярка” відправляється о 17.20. Але оскільки в мене закордонний паспорт, то мені підходить лише друга переправа, бо пункт пропуску там міждержавний:

Молдова

Штефан Чел Маре

Штефан Чел Маре – молдавський господар. Для українців цю постать можна порівняти з Богданом Хмельницьким. Його портрет розміщений на усіх молдавських банкнотах.

Баня – розмінна молдовська монета

Бані – розмінна молдавська монета. Між іншим, у Сороці відмінно ловить і лайф, і київстар. Можна прогулюватися по набережній, оглядаючи українські хати на протилежному боці, та кепкувати з друзів “Привіт! Ти де? А я у Сороці!”

не грюкайте дверима

Не грюкайте дверима

крамничка «Господиня»

Крамничка «Господиня»

Молдова

Незрозуміло! Уряд хоче, щоб усі повиїджали з країни?

Прямуючи на переправу, сховав коньяк під куртку – паспортний контроль пройшов успішно, митники навіть не підходили. Пором відправляється по завантаженню, якого довелося чекати хвилин тридцять.

Молдова

Вдячні вислови різними мовами на воротах сороцького ринку

До зустрічі, Молдово!

До зустрічі, Молдово!

До зустрічі, Молдово!

Українці теж не шмонали, і я з усмішкою на вустах пішов шукати у центрі села автобусну зупинку біля церкви.

У Вапнярці був після 20.00.

О 01:37 сів на електричку до Рудниці. Разом зі мною у вагоні їхали бабці з кравчучками, наповненими c/г продукцією, а також група динамівських ультрасів, які їхали на виїздний матч з “Чорноморцем”. Я б про них не згадував, але певний час вони галасували, потім проспівали пісеньку, яка закінчується словами “раз-два-три – мы дибилы, мы дибилы”, і миттєво, беззвучно полягали спати.

У Рудницю прибув о 2.40 завдяки тому, що Україна саме у цю ніч переходила на літній час – пересадку на потяг “Рудниця-Гайворон” ждав годину замість двох.

Вузькоколійка Рудниця-Гайворон-Голованівськ одна з трьох постійно діючих вузькоколійних залізниць в Україні. Поїзд складається з локомотива і двох вагонів. Хоча ця машинерія була побудована ще у 60-ті роки, у деяких нюансах ретро-поїзд може дати фору Хюндаю.

Судіть самі. Вагони мають власні акумулятори, тому при не працюючому локомотиві тьмяне світло у вагонах не зникає. Кожен вагон обладнаний буржуйкою, тому навіть у найсуворішу зиму пасажири цього уламку історії не замерзнуть.

Так, тут немає Wi-Fi, але аби цей маршрут був туристичним, зробили  б і бездротовий Інтернет (досвід вже є: у вінницьких трамваях і кіровоградських тролейбусах “Укртелеком” встановив обладнання):

Молдова

Фото позичене зі спільноти “Друзі Боржавської вузькоколійки”

На моє прохання машиніст впустив мене в локомотив на одну хвилину:

штурвал машиніста

Штурвал машиніста

двигун локомотива

Двигун локомотива

буржуйка, вугілля і дрова

Буржуйка, вугілля й дрова

Молдова

У Гайворон приїхав навідати родину свого кума. Коньяк під шашлик пішов на відмінно. У Гайвороні о 18.00 сів на маршрутку до Умані.

пам’ятник паротягу у Гайвороні

Пам’ятник паротягу у Гайвороні

В Умані міг зловити попутку на Київ, але вирішив навідати бабусю, тому рушив на черкасько-кіровоградську розвідку.

Там є дуже козирне місце, на якому вже годину безуспішно стояла жіночка ( пані забула перевести годинник ), чекаючи маршрутку на Смілу.

Побачивши її, спочатку я навіть зрадів, адже з дівчиною стопити ефективніше, але, на жаль, легковиків було мало, а фури двох пасажирів підбирають вкрай рідко. Відчайдушна жіночка відхилила мою ідею йти ночувати на вокзалі. Невдовзі зупинилися дві фури-зерновози, їхали через Звенигородку на Медвин. Для мене – те, що треба, тому я без роздумів заліз у кабіну. Жіночка пішла до іншого водія і, як пізніше виявилося, відмовилася сідати.

З водієм мені дуже пощастило – одеський болгарин (це вже третій болгарин на моєму автостопному рахунку). В Звенигородку прибув о 22.30, попутку не вдалося зупинити, тому поїхав на таксі за 40 грн (курва мать) до Золотоверхого Ватутінеграду.

Молдова

Facebook Comments

Залишити коментар

Коментарів

  • Нічогенька подорож! Цікаво пише цей Кудяшов

  • Що дає вам підстави думати, що за кордоном люди не йдуть на вибори?Я жила в Іспанії, коли були президентські вибори (2004–2005). Люди за власні гроші винаймали автобуси, щоб приїхати в Барселону чи Мадрид проголосувати. І тоді приїзджати довелось чотири рази. Перший — щоб написати заяву, а вже потім голосувати. Я впевнена — люди за кордоном не пасивні, вони мають свою думку, проте їм її важче відстояти і захистити.