Кавказька експедиція. Частина 3. Тбілісі

Автор: Юрій Борисов

В перекладі з грузинської «тбілі» – теплий. Місто на берегах Кури дуже тепле й по-домашньому затишне.

Грузія ментально ближче до орієнтальних країн, ніж до Європи, куди вона так цілеспрямовано йде. Нові дороги й дубляж табличок англійською – це, звичайно, добре, але люди лишаються ті ж самі. Наприклад, ця касирка в пункті обміну валют, нудьгуючи спекотного липневого дня, висовує руки у віконечко по самий лікоть (дуже поширена на Близькому Сході звичка):

Країна має власний унікальний алфавіт:

Кожен грузин обожнює танці. Дітей з раннього дитинства віддають у гуртки:

Танцювати слід під гарну музику. Навіть, якщо музики намальовані:

Або вирізані по дереву:

А щоб добре співалось й танцювалось, потрібно випити повний ріг вина:

Експресія проявляється в усій грузинській культурі. Навіть трафарети на стінах міста не можуть стримувати емоції:

І лише Будда, який дивовижним чином опинився у самісінькому центрі Тбілісі, зберігає спокій:

Місто розташоване на берегах річки Кура, яка за каламутністю води нагадує китайську Хуанхе:

Хтось сушить килим на парапеті:

Хтось сушить білизну в дворах:

А хтось сушить ноги на сонці, як оцей засмаглий хлопчина:

Оскільки Грузія почала активно рекламуватися на ринку туристичних послуг, до країни линули численні туристи. Найбільше у Тбілісі поляків. Інколи навіть доводилось перепитувати себе, а чи у Грузії я знаходжусь, адже на вулицях повсюди було чути польську. Також, останнім часом тут з’явилось багато іранців. Тому зустрічаються написи фарсі:

Ну, і звісно ж, показник успішності будь-якої держави – наявність японських туристів:

У місті постійно щось будується чи реконструюється:

Гадаю, наступний кадр скоро стане рідкістю в грузинській столиці:

Але поки капіталізм остаточно не переміг, у Тбілісі ще є колоритні архітектурні об’єкти, не прилизані й справжні:

«Блошиний ринок»:

Назви станцій метро пишуть грузинською, але символ тбіліської підземки позначено міжнародною латинською літерою М:

Дивно, але в країні, де існують хінкалі й хачапурі, ще хтось ходить до Мак Дональдсу:

Пару слів про місцеву кухню. На мою думку, вона одна з найсмачніших і найкорисніших у світі. Як будете у Грузії, сміливо замовляйте хінкалі – щось на кшталт великих пельменів, тільки з двох різних видів м’яса і юшкою всередині. До речі, ціна на цю народну страву фіксована. Навіть у престижному ресторані одна штука коштуватиме біля трьох гривень в перерахунку на українські гроші. Чому так дешево? – Частина національної ідеї. Якщо грузин не зможе дозволити собі на власній землі хінкалі, то який він у біса грузин?
Досить економний варіант перекусити. Повірте мені, дорослій людині з головою вистачить порції з п’яти «хінкаликів».

Інші наїдки також дуже смачні й корисні. Окрім добре відомого у нас хачапурі (тіста з сиром всередині) і гострого супу харчо, уваги заслуговує зупа під назвою чакапулі, яка робиться з молодого телятка чи барана та аличі, шашлик, варення з волоського горіху або молодих соснових шишок, чурчхела (місцевий «снікерс» з крохмалю та виноградного соку), ну і, звичайно, домашнє сухе вино. Можете спробувати чачу – виноградний самогон. Тільки обережно, це – натуральний первак міцністю 80 градусів. Пиво – на любителя. Якщо ж ви не вживаєте спиртного, то до вашого вибору купа смачних лимонадів і мінералок. На відміну від України, вони тут завжди дуже холодні й коштують недорого – близько 4 грн. за 0,5 л.

Кавказька кухня – ось секрет довголіття й сили місцевих джигітів:

Влітку тут досить спекотно. Температура часто перевалює за 40 градусів у затінку. Тому грузини саджають багато платанів, зелень яких добре захищає від променів безжального південного сонця:

Також, від високих температур рятують фонтани. Можливо саме тому їх багато у місті. А може й не через це – подейкують, що водограї – слабкість Президента країни Міхаїла Саакашвілі:

Загалом, ґрунтових вод багато, тому про економію даного ресурсу мова не йде. Скрізь є питні фонтанчики, а у багатьох дворах – крани, які постійно відкриті:

У таку спеку людей на вулицях практично немає:

А ті, що є, особливо не поспішають:

Пропоную піднятися разом з нами на дах звичайної тбіліської багатоповерхівки:

Над входом росте виноград:

Пару хвилин – і ми оглядаємо місто з висоти 12 поверху:

Зверніть увагу на літаючу тарілку, що приземлилась на місцевий пагорб – це офіс тбіліської поліції:

Басейн:

Значна частина міста виглядає сучасно:

Але величезний відсоток грузинів живе як і сто років тому:

Отакий непарадний Тбілісі мені подобається значно більше:

А це вже елітні райони:

Будується церква:

Університет:

Зразки радянської архітектури, яка у закавказьких республіках була значно сміливішою й оригінальнішою, ніж в Україні:

Сучасна також досить симпатична:

Транспорт. Маршрутки жовтого кольору й коштують приблизно 3,5 грн. Що подобається, у салоні обов’язково працює кондиціонер і водії не беруть стоячих пасажирів:

Проїзд у метро обійдеться вам у 50 тетрі (приблизно 2,2 грн.) за один раз. Найкраще придбати пластикову картку за 10 ларі (44 гривні) – цього вистачить з головою. До речі, діють знижки. Кожна наступна поїздка протягом дня виходитиме трохи дешевше. Якщо ви не встигнете витратити усю суму – нічого страшного. Залишок можна зняти за наявності паспорту на будь-якій станції метро. Дуже зручно.

Трохи місцевого колориту:

Це – Схід, правдивий Схід.. Жодні реформи не змінять того, та й навіщо міняти? Як на мене, грузинська культура повністю самодостатня.

Наскальний живопис:

Етнічні мотиви:

Зі слів місцевих, ще однією слабкістю Міхо Саакашвілі, окрім фонтанів, є ліхтарі. Вночі місто світиться немов Бродвей:

Все ж таки позитивна країна Грузія!

Зупинитись у Тбілісі раджу тут:

IRINE GESTHOUSE, Іріне Джапарідзе, 19-б, 3 поверх, вул. Ніношвілі, Тбілісі 0112, Грузія.

Мобільний Іріне: +995 99 111 669.

E-mail: irina5062@gmail.com.

Skype: ira_japaridze.

Хостел має власний канал на You Tube: irinageo.

Інтер’єр дуже приємний:

Власниця довгий час займалась антикваріатом і це позначилось на зовнішньому вигляді кімнат. В якому хостелі ви ще таке побачите? Скажіть-но мені, будь-ласка:

Інші світлини цього місця можна подивитись у групі на Facebook

Доба коштує 20 ларі з людини. Не хочу вам нав’язувати свою думку, та все ж таки прислухайтесь, будь-ласка. Кращого хостелу я у житті не зустрічав. До того ж, він розташований майже у центрі міста, лише в 5 хвилинах пішки від станції метро «Марджанішвілі» (Marjanishvili).

Ну, і якщо хтось схоче придбати хорошого домашнього вина у Тбілісі, пишіть на мило: brodiahy@gmail.com. Щасти!

Далі буде.

Booking.com

Частина 1

Частина 2

Частина 4

Частина 5

Частина 6

Частина 7

Частина 8

---

Очень удобно иметь в одном месте все сервисы, которые тебе нужны. Именно такой сервис для автомобилей я нашел и называется он Автолига. А вот ссылка на него www.autoliga.info. ТАКСИ, СТО, ПРОКАТ И ЭВАКУАЦИЯ АВТО теперь это все вместе! Это просто находка для автомобилиста.