Не лякайтеся. Це славне місто не заполонили юрби безпритульних. Просто спеціальний кореспондент “Бродяг” побував у Харкові і хоче поділитися з нами своїми враженнями.
Автор: Євген Нефедов
Харків – доволі дивовижне місто, яке викликає багато різних емоцій. Коли виходиш з потягу, перше, що спадає на думку: «і що я тут забув?», а при виїзді з міста опановує сум і думаєш, коли ж іще зможеш сюди приїхати.
Вже на вокзалі одразу починаєш шукати щось рідне та знайоме і очі бачать найріднішу жовту букву М, куди відразу і хочеться спрямувати й випити кави з молоком, та обдумати подальші плани на поселення та екскурсії. Відпочивши у макдоналдсі після потягу, потрібно вирішувати квартирне питання (раджу бронювати заздалегідь). Тим, хто звик до комфортних умов, потрібно готувати не менше 800 гривень за добу (дані на 2010 рік). Більш прості варіанти – державні готелі або оренда квартир подобово – 200-400 гривень. Взагалі, вигляд готелей як ззовні, так і всередині викликає бажання залишитися ночувати на вокзалі
Готель «Мир» – це загадка: на фасаді зображено 4 зірки, всередині 3, по факту- 2 зірки. Але номер потрібен був тільки щоб переночувати, тому це не так важливо.
Харків – футбольне місто, рідний «Металліст» тут дуже шанують, стадіон новий побудували, з павукоподібних металлічних конструкцій.
Ніколи б не подумав, що на матчі внутрішнього чемпіонату може зібратися стільки футбольних вболівальників. «Металліст» вдома зустрічав «Шахтар» – на жаль, програли 1:2
Є навіть пам’ятник футбольному м’ячу.
Дуже здивувала велика кількість фонтанів, які дійсно працюють, не так, як у столиці, де можна побачити максимум з десяток функціонуючих водограїв.
Також, перша столиця може похвалитися великою кількістю церков та соборів дивовижної краси – на це грошей харків’яни ніколи не жаліли. Ось це звичайнісінька церква:
Ще величніший Благовіщенський собор:
Головна вулиця міста Сумська у вихідні дні пустує:
Метро трохи відрізняється від київського: по-перше, воно не таке глибоке, майже немає ескалаторів, а там де є – вони досить короткі, по-друге, ескалатори і самі потяги ходять повільніше за столичні – це досить помітно киянину. Метро совкове, ніяких архітектурних надлишків знайдено не було:
В деяких вагонах є те, чого так не вистачає киянам влітку – я б з радістю проміняв в київських вагонах монітори на вентиляцію:
Дитяча залізниця дуже захоплює, все наче по-справжньому, але замість дорослих всім займаються діти (окрім головного машиніста). Це досить популярна розвага, ще й мізерно мала вартість тому сприяє.
Деякі речі у Харкові дуже дивують, наприклад, цей звичайний внутрішній двір у центрі міста:
Крішнаїти, які танцюють та співають у людному місці, і до них приєднуються перехожі:
Граффіті усюди, інколи трапляються шедеври, інколи використовують у рекламних цілях:
Сигаретні кіоски у вигляді пачок цигарок:
Автоматичні туалети на перехрестях (у голові не вкладається, як можно було ставити туалети в таких місцях, не дивно, що туди ніхто не ходить):
Урнопінгвін:
Креатив:
Інколи складається враження, що у місті немає інтернету:
А інколи здається, що Капітан Очевидність живе саме в цьому місці.
-Алло, ти де?
-Я в супермаркеті «Супермаркет»!
Якщо вам не нагрубила продавщиця у магазині (яких майже немає у центрі та на центральних вулицях), якщо вам не посміхнулася дівчина казкової краси, якщо вам не довелося чекати на нерегульованому перехресті бозна скільки (жодна автівка не пропустила, доки самі нахабно не перейшли на інший бік напролом) – вважайте, що ви не були у Харкові.
А люди там живуть і не скаржаться на життя.
Класний звіт! Місто дуже оригінальне. Найбільше сподобалися урнопінгвін і громадські туалети)Ну а невідомий любитель кунілінгусу взагалі вбив)))
Юрко, ти пропустив підпис до Успенського собору
А мені найбільше сподобався “Креатив: Гоголя 2”! )))
Да да!! Все правда. Забыли про регулярные сборища байкеров на самой большой площади Европы! Кулиничи на каждом углу. Причем эти углы образуются другими павильонами “Кулиничей”.А еще металлическая капсула завезет вас в такие непостижимые пространства окраин города, что вы мимолетом вспомните все фильмы ужасов, которые видели в своей жизни. Есть такие районы, где безопасней находиться в трамвае!! Харьков – спортивная столица Украины. Например, каждый, кто осмелится приехать на станцию метро ХТЗ в темное время суток, рискует сдать норматив по скоростному бегу на длинных дистанциях, так, что физрук был бы в экстазе. Так же можно было бы описать жизнь дворовых собак вплоть до распорядка их дня и маршруты великих миграций бомжей, но боюсь переплюнуть автора статьи! Спасибо за внимание. Подпись : Жители г.Харьков! З.Ы. И гордимся этим!
Цікавий неординарний погляд на культове (не побоюсь цього слова) місто. На перший погляд, Харків є брудним і нецікавим, але щось в ньому є. Особисто мене цей мегаполіс пре.
Ну, готель можна було й покраще знайти, схоже що автор спеціально найзадрипаніші обирав. З супермаркетом явна натяжка, видно ж, що назва за рогом на фасаді, а це бік. Церков у Харкові не так і багато як для міста таких розмірів, хоча це дивлячись з чим порівнювати. А страшилки п. Sitrograd а про бандитські окраїни – гоніво в принципі, гопоти звичайно вистачає, але вона скрізь є, нічого страшного, довелось мене жити в різних районах Харкова з ненайкращою репутацією….
Повністю згідний з Владом. На бидло можна нарватися навіть у центрі Парижу, а можна все життя провести у спальнику і жодного разу не почути навіть кривого слова на власну адресу, не те що вихопити “люлей”. Як себе поставиш, так і буде
якось вдалось гостювати але це було взимку, то враження скажу були сірі, хіба що купа гарних баб які з’їхались з всієї України, а після перегляду фото звіту,мушу змінити ставлення в кращий бік.
Треба буде якось навідатись влітку.
Автор забув про купу оригінальних пам’ятників – “четверо несуть холодильник з ломбарду”, “12 непитущих”, монумент засновникам міста (козаку Харьку та його коню), старий пам’ятник Володі Ульянову без руки та діркою в дупі. А в цілому, свіжий погляд столичного мешканця на Харків Рапа Сіті.
2 Стьопка: ні, не забув, не було під рукою фоток цих пам”ятників, та і вони у всіх буклетах є, не цікаво.
2 Влад: я по місту блукав не тільки з путівником, кого цікавить звіт, який можуть друкувати на буклетах- то це не до мене. Кожен має право не підтримати мою точку зору. Та і я не харків”янин, тому міг побачити не так звичні харків”янину речі.
2 Sitrograd: площа Свободи- не найбільша у Європі, можу відправити до гуглу, якщо не вірите. Мені дуже смішно, що харків”яни дуже тішаться своєю площею 🙂
2 Євген Нефедов
А яка найбільша площа у Європі?
тут
або
http://news.made.ru/society/news428562.html
Ну я звісно не географ, але з упевненістю можу стверджувати, що Самара до Європи немає жодного відношення. Якщо подивитися на карту, то це вже Азія буде )))
я перепрошую а до чого тут взагалі Самара
2 Андрій
У Самарі найбільша площа Європи. А не у Харкові
Ганно, Самара належить до Європейської частини Россії, так що…
2 Стьопка Галябарда
“старий пам’ятник Володі Ульянову без руки та діркою в дупі” – нема вже, знесли. Ти тоді втратив унікальний шанс його сфотографувати)))))
Так, Владе, просрав історичний шанс.
Суперечливе місто
А мне нравиться здесь жить, со всеми недостатками Харьков красивый город. Автор пропустил такую шикарную вещь как Лесопарк. Огромный парк на окраине города и много других достопримечательностей, но все равно спасибо за такой красивый очерк о городе.