Автор: Анна Тейлор
Це був чудовий тиждень у Криму! У горах!!!
Не дивлячись на важку ношу за плечима та крутий підйом, ми класно провели час та побачили стільки красивого!
Чого тільки вартий субтропічний ліс із цікавими рослинами та ущелина, якою ми йшли. Таке враження, ніби там зараз мають пройти динозаври! Це також і ліс Гендальфів, що допомагали нам протягом всієї нашої подорожі… Це крута стежка і підйом, що виснажував нас вже з першого дня…
А тоді – полонини-яйла і такі чудові краєвиди: гори навколо, пагорби, рівнини, а там серед скал: каміння та яскраві червоні квіти, схожі на маленькі піони… а зовсім поруч ще залишився сніг… Це настільки чудово і красиво!…
Потім дійшли до печер, що розкинулись на полонині та зовні виглядають як глибокі колодязі. У них так класно, заворожуюче і таємничо, а ще прохолодно і вогко. Цікаво було побачити на власні очі всі ці сталагміти, сталактити і сталагнати. А також і скелети доісторичних тварин. Колись сюди через колодязь потрапляли мамонти та інші різні тварини, падали і не змігши вибратись, тут і загинули. А вже спелеологи знайшли і склали до купи їх рештки.
Вечір і чудовий краєвид з гори на захід сонця… вечеря… костри… чай… і вогні міста десь в далині!…
А наступного дня ми підкорили вершину і вибрались на плато Чатирдага, здолали крутий підйом та піднялись на гору Еклізі – Бурун…
Словами неможливо передати ту красу, що відкрилась перед нами з висоти 1,5 тисячі метрів… Із уст виривається тільки «ОГО!!!», що вже стало нашим коронним словом. Адже, це було щось неймовірне!… Таке відчуття ніби ти знаходишся на краю світу… Небувале почуття щастя і захвату переповнює серця і душу!…
Перед нами розкривався вигляд на інші гори – хребти Криму, всі в зеленій рослинності й такі ніби близькі, що їх можна торкнутись пальцями, на долину із озерами поміж лісами, на міста і села в далині й на безкрає море, що зливається із хмарами…
Ще більший захват викликали краєвиди, що відкривались із гірського хребта Демерджи, що напроти… Ці гори вважаються більш популярними серед туристів і на них легше та зручніше підійматись. А також поблизу них знаходяться декілька водоспадів та багато джерел серед Ельфійського лісу.
…І ось коли ти стоїш на протилежній вершині, правда вже дещо меншій, та не менш чарівній, то не можеш повірити, що лише вчора ти був там – з іншого боку цього провалля, за сотні кілометрів звідси, на вершинні, що врізається в хмарини…
Та йдучи тут, по крутій стежці на краю обриву, ти маєш можливість бачити настільки чудова і неперевершена природа Криму, з цими обвислими над безодньою скалами, з рослинністю, що росте в навіть таких не пристосованих умовах, десь на обриві чи в ущелині між двома скалами, з такими маленькими лісами і будівлями десь там в низу, і з хмарами, що пропливають повз тебе, а ти немов знаходишся на вершинні цього світу, десь там на небі в пухнастих хмаринках…
Аж не віриться, що все це знаходиться на території твоєї країни, твоєї Батьківщини!!!…
Ночівля біля водоспаду Джур – Джур, на скалі, з якої видно місячну доріжку на морі, з одного боку, і захід сонця за гори, з іншого… Та ранок серед хмар, що заполонили все навколо, залишають в пам’яті неперевершені відчуття… Смачний сніданок, холодна водичка з водоспаду і все… Ми покидаємо цей рай і спускаємось з гір до низу, до цивілізації, де повно людей, шуму, машин і загазованого повітря…
Коли знову повертаєшся до міста, то так хочеться назад в гори та ліси, де панує тиша, спокій і затишок… Але наша подорож закінчилась, і ми взяли білети додому…
На останок, правда, ми ще скупались у морі, відпочили, провели останню ніч у доброму лісі жовтих квіточок та злих комах і насолодились краєвидами гір із вікна тролейбуса…
А тоді поїзд до станції ім. Шевченка, нові цікаві друзі, веселий день із пізнанням чогось нового, навіть тут у поїзді, іншої країни та культури, що так відрізняється від нашої й так зачаровує та дивує, ну і звичайно перегляд великої кількості фото на кількох фотокамерах і незабутні почуття, враження, згадки й тільки наші слова та вислови…
Так ми провели початок травня… 4ро студентів, що люблять подорожувати, вирушили від туристичного клубу «Мандри» в 4х денний похід по горах Криму, і вже так не хотіли повертатись додому…
І це так чудово, що ми все таки зібрались і поїхали у цю подорож!.. Що все це побачили та пережили такі чудові емоції щастя й захвату. Адже, це щось неперевершене! І я безмежно рада, що все це зі мною відбулося і я там була!!!
Я ЩАСЛИВА І ВДЯЧНА ДОЛІ ЗА ЦІ ЧУДОВІ МОМЕНТИ МОГО ЖИТТЯ!!!
Більше фото шукайте тут.
Я знаю що ця місцина дійсно крута, і дівчинка, напевно, хороша. Але, трясця, що ця стаття робить на сайті?!? Це все написано в стилі шкільного твору з української мови