Шляхами Батьківщини

Ужгород

Ужгород

Автор: Андрій Пеляк

Закарпаття для мене, галичанина, завжди лишалось якоюсь загадкою. Щось таке близьке і водночас далеке. Для першого знайомства було обрано Ужгород – місто, яке коротко можна змалювати трьома словами – “річка-замок-вино”. План у мене був простий: приїхати на один день без усіляких там турагенств і екскурсій, погуляти містом, а на вечір їхати додому.

Центр міста, річка Уж

Річка у центрі міста – це зажди приємна штука. Вона прикрашає населений пункт і є чудовим місцем для відпочинку. Назва її зовсім не загадкова – Уж. На щастя, головна водна артерія Ужгороду не загаджена і навіть досить чиста – за таких умов дуже приємно перейтися набережною:

ужгород

Центр досить маленький. Його можна обійти за півгодини. Гарненькі вузенькі вулички і затишні кафе:

ужгород

Є декілька незвичних памяткиків. Можна сподіватись, що це славнозвісний Швейк (Ярослав Гашек. “Пригоди бравого вояка Швейка”). Жодних табликок, які б на це вказували, немає. Розмірами він дуже маленький, міг би поміститись на руках:

ужгород

А це дядя Коля, він же ліхтарник. То насправді реальний ужгородець, який вручну, протягом 40 років запалював старі електричні ліхтарі у центрі міста:

А тепер перейдемо до замку. Він досить великий і добре зберігся. Тут є де прогулятися, як по мурах так і по музеях:

Ужгород, замок

Ужгород, замок

Всередині замку є де й по мурах полазити, що я успішно і зробив:

На території також знаходиться велика кількість музеїв, як історії фортеці, так і міста. Мені найбільше сподобались музичні інструменти:

ужгород, трембіти

Цимбали, Ужгород

В одному з підземель знайшов ось таку карту Ужгорода:

Карта Ужгорода

І от одна з найприємніших відвідин у замку – дегустація вина. Цей напій тут справді смачний і дешевий:

ужгород, дегустаційний зал

ужгород, дегустаційний зал

Після підземель, музеїв та вина я вирішив ознайомиттись зі зразками народної архітектури Закарпаття. Це також музей, але під відкритим небом з деревяними та глиняними хатинками та церквою:

ужгород,  водяний млин

ужгород,  музей народної архітектури

ужгород,  музей народної архітектури

Тож тепер повертаємось до міста. Там саме проходить “Барбекю фест”. Це таке собі свято м’яса і вогню, ну і вина звісно.

До вашої уваги смажений кабанчик:

ужгород барбекю фест

Наскільки я зрозумів, жодне свято на Закарпатті без вина не обходиться:

ужгород, вино

Тут можна було скуштувати не лише хряка, а й усі інші види смаженого на вогні м’яса. Звичайно, я не втримався і ще на дорогу додому купив собі трохи вина.

Вечір невпинно наближався, тож на мене чекав потяг до Льова. Шкода прощатись із цим містом, треба буде сюди обов’язково ще повернутися!

Facebook Comments

Залишити коментар

Коментар