Тустань-2011. Відкриття сезону

Автори: Андрій Пеляк / Дмитро Бібченко

Цього року ми вирішили відкрити сезон не в звичному для нас місці. Зібрали друзів із різних реґіонів України і всі разом вирушили до одного з наймальовничіших куточків Львівщини. Це національний заповідник у селі Урич Сколівського району – Тустань. Розповідати історію цієї місцини не будемо, кому цікаво – читайте тут

Згідно запланованого маршруту, подорож починалась із забитої електрички на Трускавець, де ми просиділи дві години на рюкзаках. Куди ж без  такої романтики їхати! Далі нас чекала аналогічна ситуація в маршрутці до Східниці. Про місцеві дороги краще мовчати – це просто яма на ямі, та нас таким не злякати.

Зі Східниці треба було пройтись біля 8 кілометрів до села Урич. Тут вже можна було вдихнути чистого гірського повітря на повні груди. Дві години дороги і ми на місці. Ось так нас вітала Тустань

Оскільки Тустань є заповідником, зупинятись безпосередньо на її території неможна, тому ми знайшли собі місце для ночівлі трохи далі, біля іншої групи скель у лісі, де й розбили табір

І ось розвідка по скелях, раз вже приїхали, то мали налазитись досхочу. Ці велетні вражають своєю могутністю, а сміливість людей, котрі будували тут фортецю, не викликає жодного сумніву!

Я з дитинства боюсь висоти, тому мені було нелегко:

Так виглядала Тустань в період свого розквіту:

По самих скелях є де полазити. Правда, це трохи небезпечно, особливо у дощову погоду. Тому територія фортеці добре облаштована східцями, перилами та іншими засобами безпеки, щоб бува хто не випав:

А це яскравий приклад як робити не потрібно:

І ще декілька гарних світлин, шкода що усіх до публікації не втиснеш:

.

Знизу, біля скель розташована невелика фортеця з дерева, а також робоча катапульта і таран. Все це приладдя використовують під час штурму бастіону, що відбувається кожного року в першу неділю вересня на фестивалі середньовічної культури у Тустані:

А ось і катапульта, вся така обгоріла. Мабуть, побувала не в одній битві:

Тепер перейдемо до галявини скульптур – це також все робилось на фестивалі. Тут є справжні витвори мистецтва як з дерева, так і з каменю:

Такий собі різблений ліс:

В селі Урич також знаходиться краєзнавчий музей, де можна більше дізнатись про історію наскельної фортеці. Шкода, що він у такому жалюгідному стані:

На території заповідника розташований невеликий ярмарок, де можна придбати місцеві сувеніри та поїсти шашличок.

Тустань користується чималою популярністю. Постійно можна побачити автобуси з туристами. Місце тут насправді дуже гарне, тому відвідати його потрібно обов’язково. Кожна брила фортеці дихає історією. Атмосфера Тустані зачаровує, а уява малює ті буремні середньовічні часи, коли одне слово могло коштувати життя, а хороші кінь і меч цінувалися більше, ніж розкішний маєток.

Як завжди,  фотозвіт з величезною кількістю світлин викладаємо на пікассі

Знайти Тустань можна за цим маршрутом. Тож приємної вам подорожі!!

Тут був я. Мандри Україною та світом