Шотландський місіонер Девід Лівінґстон (англ. David Livingstone) є одним з найвідоміших дослідників Африки у світовій історії.
Девід народився в шотландському селі Блантайр у дуже бідній родині. Вже з 10 років майбутній підкорювач Чорного Континенту мусив тяжко працювати на ткацькій фабриці. Та вже тоді проявився його характер – хлопець самостійно вивчив латину й грецьку, а також математику. Це дозволило йому поступити до університету, і протягом двох років вичати теологію й медицину, паралельно працюючи на фабриці. Зусилля юнака не були марними – він отримав ступінь доктора.
20 листопада 1840 року нашому герою надають статус місіонера; в кінці того ж року він вирушає до Африки, місіям по якій присвячує більшу частину свого життя.
Лівінґстон здійснює експедиції до африканської глибинки одна за одною, навертаючи тубільців до християнства.
1844 року на хороброго шотландця напав лев і серйозно поранив. Потім стався ще один нещасний випадок (на жаль, інформації стосовно цього обмаль і вона дуже суперечлива), внаслідок чого було понівечено ліву руку мандрівника. Все своє подальше життя Девід змушений був стріляти з лівого плеча й цілитися лівим оком.
2 січня 1845 року герой цієї статті одружується. Мері Моффет супроводжує його по джунглях Африки й народжує у мандрах чотирьох дітей. Відважна жінка!
У червні 1849 року дослідник першим з європейців перетинає пустелю Калахарі й досліджує озеро Нґамі. За це відкриття Королівська Географічна Спілка нагороджує шотландця Золотою медаллю.
Та найбільше відкриття він зробить у 1855, коли першим з європейців побачить грандіозний 1800-метровий водоспад на річці Замбезі й назве його іменем британської королеви Вікторії.
Девідові не сидиться на місце, нові мандри кличуть його! Він проходить усю тропічну Африку до Індійського океану, досліджує верхів’я Нілу, вивчає важкодоступне озеро Ньяса. Завдяки величезному внеску науковця, на карті Африки зникають майже всі білі плями.
У 1871 році Лівінґстон ледь не вмирає від малярії, але це не зупиняє його. 1873 відчайдух відправляється у чергову експедицію, цього разу на річку Луалаба, яка могла бути витоком Нілу (тоді ще не було достеменно відомо, де починається ця велика африканська ріка).
По дорозі авантюрист зупиняється у поселенні Чітамбо (територія сучасної Замбії).
За іронією долі, шотландець вдруге підчепив малярію у вологих тропічних нетрях. Цього разу одужати не вдалося. 1 травня 1873 року великий мандрівник віддав душу Богові. Темношкірі приятелі Лівінґстона з промовистими іменами Чума й Сузі знайшли тіло науковця вже закоцюблим, поблизу його ліжка. За допомогою солі місіонера було забальзамовано. Серце Девіда поховано у селищі Чітабо, а законсервоване тіло протягом десятьох місцяів везли крізь непрохідні джунглі до порту Багамойо на індоокеанському узбережжі, звідки пароплавом доставили у Великобританію.
Лівінґстона поховали з почестями у Вестмінстерському абатстві 18 квітня 1874 р. В цьому ж році було опубліковано “Останні щоденники Девіда Лівінґстона» (The Last Journals of David Livingston, 1874).
Бродяга з Шотландії присвятив Африці більшу частину життя, пройшовши переважно пішки понад 50 тис. км. Він був першим, хто рішуче виступив на захист темношкірого корінного населення на такому високому рівні. Африканці дуже любили й поважали науковця.
На честь мандрівника названо міста Лівінґстонія у Малаві й Лівінґстон (Марамба) у Замбії, а також водоспади у нижній течії річки Конґо й гори на північно-східному березі озера Ньяса. Найбільше місто Малаві, Блантайр названо на честь рідного села великого шотландця. Також, на честь Девіда названо мінерал лівінґстоніт.
Легендарний гурт The Beatles зобразив нашого героя на обкладинці альбому Sgt. Pepper’s Lonely Hearts Club Band.
1997 року дослідника Африки увіковічнили й у кінематографі. На екрани вийшов фільм “Заборонена територія” (англ. Forbidden Territory: Stanley’s Search for Livingstone ).
Для хорошого урожаю ваших плодових дерев потрібний професійний догляд за ними. Одним з таких видів догляду є обрізка дерев. Саме таким чином можна як омолодити старі дерева, так і забезпечити гарні врожаї для молодих.
