Видатний бродяга, етнограф, публіцист і просто колоритний персонаж українського походження Микола Миколайович Миклухо-Маклай ( свідомо не пишемо Ніколай Ніколаєвич, адже він українець за батьком) народився 5 (17) липня 1846 року в селі Язикове Боровицького повіту Новгородської губернії Росії у родині інженера-залізничника.
Завжди приємно писати про видатну людину, якщо вона має українське коріння. Батько героя нашої статті походить з міста Стародуб, що на Чернігівщині. Також, у роду Миклухо-Маклаїв були й запорізькі козаки. За деякими, не перевіреними нами даними, родина Миклухо-Маклаїв має й шотландське походження.
Не зважаючи на козацьку кров, Микола був у дитинстві досить кволим, заїкався, тож його навіть не хотіли брати до першого класу початкової школи. Нічого не передбачувало тоді, що хлопчина стане всесвітньо відомим мандрівником-дослідником.
Втім, потроху Миклухо-Маклай оклигав і почав гризти граніт науки, паралельно опановуючи художнє мистецтво й беручи участь у студентському русі, за що його було навіть заарештовано у жовтні 1861 року. Тоді лише заступництво відомого письменника Алєксєя Толстого врятувало авантюриста.
Від буцегарні Миколу було врятовано, проте відраховано з гімназії. Жодний навчальний заклад Російської Імперії не хотів приймати його на навчання.
Однак, Миклухо-Маклай сильно не парився. У березні 1863 року він підробив документи і поїхав навчатися до Німеччини.
Відучившись на лікаря й зоолога (а ще була й філософія!), Микола Миколайович почав займатися тим, що так подобається усім нам – подорожувати.
Перша його експедиція відбулася 1866 року. Мандрівник поїхав через Швейцаірю, Францію, Іспанію й Португалію на Канарські острови, де досліджував рибок.
Наступна виправа була до Марокко. Цю країну наш герой досліджував… пішки. Як бачите, вже тоді Миклухо-Маклая перло добряче.
Куди тільки після того не їздив пан Микола у складі різних зоологічних експедицій! Скандинавія, Червоне море, Крим, річки Дон і Волга – ось далеко не повний перелік відвіданих місць.
Та всесвітню славу Миклухо-Маклаєві принесла Папуа-Нова Гвінея.
27 жовтня (8 листопада) 1870 — 19 вересня 1871 — відбулася перша подорож до загадкового острову на північ від Австралії на корветі «Витязь». Судно вийшло з Кронштадту й подолало наступний маршрут, що вражає уяву: Данія – Німеччина – Бельгія – Нідерланди – Англія – о. Мадейра (Португалія) – Кабо-Верде – Ріо-де-Жанейро (гадаємо, країну вказувати не треба?) – Магеланова протока – Пунта-Аренас – Талькауано – Вальпараїсо (також було здійснено поїздки до столиці Чилі – Сантьяґо й до найвищої гори цієї країни – Аконкаґуа) – острів Пасхи – о. Манґарева – Папеете (Таїті) – острови Самоа – о. Ротума – о. Нова Ірландія – затока Астролябія (Папуа-Нова Гвінея).
На острові Нова Гвінея Миклухо-Маклай потоваришував із тубільцями, які власне й зробили його відомим, адже він перший у світі детально дослідив їхній побут, звичаї тощо й описав.
Папуаси настільки сподобались вченому, що він потім навіть боронив їхні права, рішуче виступаючи проти анексії острову кайзерівською Німеччиною, що мала інтерес до цього краю.
Усе подальше своє життя бродяга присвятив дослідницькій діяльності, беручи участь мало не в кожній експедиції по Океанії, Новій Гвінеї, Індонезії, Південно-Східній Азії. Близько трьох років мешкав у Австралії.
Слабке здоров’я далося взнаки – Микола Миклухо-Маклай помер рано. Далися взнаки наслідки хвороби. 2 (14) квітня 1888 ця видатна людина померла у Санкт-Петербурзі, до якого великий мандрівник повернувся майже за рік до того.
У багатьох держава світу(в тому числі, й в Україні) Миклухо-Маклаєві встановлено пам’ятники й погруддя, названо вулиці на його честь.
Також, нині існує астероїд 3196 Маклай, а ще прізвище Миклухо-Маклая відзначається у міжнародних наукових назвах виду дерева з їстівними плодами з Нової Гвінеї Pouteria maclayana та банана Musa maclayi, які він виявив.
Для всех интересующихся оборудованием для прачечных, не потеряй свой шанс. Инновационный сушильный барабан купить можно за совсем не дорогой ценой. Так что спешите улучшить немного себе жизнь. 😉
