Один із найвідоміших бродяг у світі, Марко Поло народився 15 вересня 1254 року (приблизна дата) у місті каналів і гондол – Венеції (Італія).
Біографія венеційця оповита таємницею. Ніхто навіть не може зі 100% впевненістю стверджувати, що він венецієць, адже існують певні припущення, що Поло є уродженцем хорватського острову Корчула. Проте це не так суттєво.
У віці 17 років разом зі своїм названим батьком Ніколою і дядьком Маффео Поло відправився у подорож до Азії.
Точний їхній маршрут історики відновлюють гіпотетично, зводячи його до Поволжя, Середньої Азії, Монголії, Китаю, Індії і Аравійського півострову.
Знов-таки, цей маршрут досить умовний. На жаль, у ті часи документація велась не надто уважно, а Інтернет ще не встигли придумати. У книзі про подорожі Марко (яку він надиктував у в’язниці, коли потрапив за ґрати – був і такий факт у біографії мандрівника) згадуються острови сучасної Індонезії – Ява і Суматра, а також Мадагаскар і Ефіопія, ба навіть Японія, Центральна Америка, Бразилія і Центральна Африка.
Ніби Марко Поло доїхав суходолом до Китаю, де протягом 1271—1275 років служив у імператора Хубілай-хана, після чого повернувся до Європи у Венецію 1295 року морем зі значними багатствами і скарбами. Венецієць мав подолати біля 15 тисяч миль (24 140 км).
Невдовзі авантюрист встряг до війни між двома найбільшими тоді сердземноморськими потугами – Венецією і Ґенуєю. Марко Поло було взято у полон і запроторено до буцегарні. У тюрмі наш герой мав достатньо часу, тож за два роки (1296-1298) надиктував книгу про свої подорожі.
Оригінал твору, звісно ж, не зберігся, тому є суттєві підозри стосовно його достовірності.
Книга Марка Поло повідомляє про нього в третій особі і спочатку написана французькою, як це випливає з численних вказівок усередині неї самої (у сучасному варіанті). Історики припускають, що Марко не міг писати через хворобу пальця, тому надиктовував мемуари якомусь французові.
Назви місцевостей, що вказуються у книзі подорожей Марка Поло, більшою мірою не збігаються з тими назвами, які вгадують історики.
Інтерес до його книги з’явився значно пізніше – у ХVI столітті, коли розпочалась Доба Великих Географічних Відкриттів. У ХІІІ столітті ж йому мало хто вірив, вважаючи брехуном.
Марко з тюрми вийшов і доживав віку в рідній (?) Венеції.
Помер видатний бродяга орієнтовно у 1324 році у Венеції, будучи найбагатшим серед місцевих купців, за що його прозвали «мільйонером» (Masser Millioni). Тіло мандрівника було поховано у церкві Сан-Лоренцо (San Lorenzo di Venezia).
У 1596 році будинок венеційця, де, за переказами, зберігалися речі, привезені ним з китайського походу, згорів. Церква, у якій його поховали, у XIX столітті була знесена.
Щож, гідний кінець історії, якому б позаздрили найбільші містифікатори сучасності. Проте є підозри, що не стільки життя італійця оповите ореолом таємничості, скільки недбало велась документація у ХІІІ столітті.
В історію Марко Поло увійшов. Хоч і багато хто нині вважає, що це – марка модного одягу, а не ім’я людини.
Для всех кто любит молочные продукты, на первом месте стоит качество. Теперь можно самому в дома изготавливать вкусные йогурты. В этом вам помогут закваски для йогурта от производителя из Болгарии. Это будет прекрасным дополнением к вашему ежедневному рациону питания
