Автор: Юрій Шандра
І ось прийшов час написати чергову частину про Нідерланди, Бельгію та Люксембург. Чесно кажучи, це були найцікавіші дні туру. Але все по черзі.
Амстердам
Тільки два звання чого варті: центр секстуризму і наркотуризму Європи.
Хоча наявних ознак тому немає – все спокійно і цивілізовано: хочеш шури-мури? – пряма дорога на вулицю Червоних ліхтарів; хочеш травички? – шукай заклад з написом Coffee-shop, які там на кожному кроці. Ну загалом, все просто.
Саме в одному з таких закладів я зустрів Vincent’a, з яким я познайомився через каучсерфінг. Він погодився поспілкуватися і влаштувати мені ексурсію “Північною Венецією”.
Зважаючи на моє запізнення на годину (автобус затримався,та й поки я сам знайшов той заклад), Vincent вже встиг скурити 3 місцеві папіроси і був доволі задоволений своїм життям:-).
Після години перебування у кафі-шопі, декількох викурених папірос (без цього ніяк – це має бути must-done в А.), ми були в легкому трансі й пішли по запланованому маршруту.
Оскільки місто досить компактне і вулички в ньому вузенькі, мій новий товариш сказав, що ми пересуватимемося велосипедами (а їх там 500000).
Узявши засоби пересування, ми виступили по маршруту “пл.Дам-Центральний вокзал-музей ван Гога-Державний музей-вздовж амстердамських грахтів (каналів)”.
Мандрівка була захоплюючою, але розкажу я вам про інше.
Повертаючись до місця збору, я мимоволі спостерігав гей-парад і застав таку сцену: ті всі з бантиками йшли і один трішки відстав, до нього підійшов нігер і з вигуком “What you are the fuckin’ so?!” дав копняка (а ще кажуть, що А.-місто толерантності).
Загалом, А. мене вразив. Склалось враження, що там нема постійних жителів, приїхав по справах і назад, додому. Для мене, жителя поліцейської держави, Нідерланди наче обкладинка модного журналу: все дозволено і законно, одним словом, Рай на декілька днів.
Запитаєте чому на декілька? Нехай простять мене місцеві, але я б там жити не зміг- вони підняли рівень толерантності на незрозумілий для мене рівень.
Моя порада, якщо випаде нагода і ви шукатимете готель в Амстердамі – заночуйте у готелі Central, там зупинялись Мерлін Монро, ну і я ;-).
Брюссель
Недарма у буклеті туру біля назви міста були слова “найрозкішніша столиця Європи”. Й справді, не пафос, не показуха, а розкіш у всій її пишноті. І пісяючий хлопчик тут ні до чого. Він взагалі занадто маленький, щоб про нього говорити.
А інше це Grand Place. Настільки величний, що важко зробити гарне фото, бо не все вміщається в об’єктив.
До слова, на Великому ринку існує не нумерація будинків, а їхнє позначення певною істотою (напр. лебідь, голуб, вовчиця).
Прогулюючись вуличками Б., часто можна зустріти дітей організованою групою, які прогулюються разом з вихователькою. Для мене це доволі дивно, але саме Б. вважають батьківщиною картоплі фрі і вафель.
Мабуть, розкоші замало, хочеться чогось простішого:-). Цікавий момент – серед безмежної кількості бельгійського пива знайшов пляшку з назвою “Taras Boulba”.
Люксембург
Враження тільки хороші. Все у дусі середньовічної Європи. Стиль- класицизм з нотками бароко. Був там близько години, відвідав тільки місцевий “мак”:-), а дівчата встигли сходили по всіх магазинах, зробити незліченну кількість фото і попоїсти. Як таке можливо :-)?
Заключна частина буде про Францію та зокрема Париж.
Вітаються будь-які (хороші) відгуки ;-)!
Найбільше сподобалось пиво “Тарас Бульба”