Світ очима бродяг

Кавказька експедиція. Частина 2. Воєнна Грузинська дорога.

Воєнна Грузинська дорога

Автор: Юрій Борисов

Маршрут: Казбеґі-Тбілісі.

Воєнна Грузинська дорога – головний транспортний коридор Кавказу. По її серпантинах ми й дісталися Тбілісі.

Першим крупним населеним пунктом на нашому шляху був Казбеґі. Це місто розташоване біля підніжжя однойменної гори Казбек (грузинською – Казбеґі), що багатьом відома за малюнком на пачці радянських сигарет без фільтру.

Місцеве населення заробляє собі на хліб тим, що водить туристів на вершину культової для грузин гори. Влітку 2012 можна було домовитися з провідниками за 400 євро на 4 осіб. Похід займає біля 3 днів і вимагає серйозної підготовки.

Казбек величний. Його висота становить понад 5000 метрів і навіть влітку маківка цього велета вкрита снігом:

Воєнна Грузинська дорога

Інші гори понижче, але до хмар дістають:

Воєнна Грузинська дорога

Навколишні пейзажі дуже мальовничі. Внизу тече стрімкий Терек, який тут називають Терґі:

Воєнна Грузинська дорога

«Зедазені» – популярний грузинський виробник пива та безалкогольних напоїв:

Воєнна Грузинська дорога

Лимонади дуже смачні, а от пиво так собі.

Архітектура нагадує Болгарію. Взагалі, Грузія чимось подібна до Балкан:

Воєнна Грузинська дорога

На попередній світлині зверніть увагу на невелику цятку вгорі зліва, трохи ближче до центру – це монастир.

Власне, от і все місто. Якщо ви фанат гір – вам сюди. Любителям фотографуватися на фоні вишуканих історичних будівель тут робити нічого. Містечко маленьке – його можна обійти за півгодини. Чогось надзвичайно цікавого, окрім вищезгаданого гірського монастиря, не було помічено. Головна окраса Казбеґі – природа. І напевно люди. Ізольованість від зовнішнього світу повинна даватись взнаки.

Ми тут довго не затримувались, але якщо ви схочете зупинитись у Казбеґі й поблукати навколишньою територією, то ось координати дуже гарного хостелу:

GUESTHOUSE NAZI, Nazi Chkareuli, моб.: 598 382 700, тел.: 345 252 480.

Або:

Shorena Sujashvili, моб.: 599 265 813, e-mail: ssujashvili@yahoo.co

Не цікавився цінами, але гадаю, що в 20 ларі з людини можна вкластися (курс станом на серпень 2012 був приблизно 4,4 гривні). Через дорогу від хостелу знаходиться Khinkali House, де можна смачно й недорого попоїсти.

Їдемо далі. Маршрутки на Тбілісі ходять з центральної площі Казбеґі одна за одною. Ціна – 10 ларі або 200 російських рублів. Долари водії чомусь брати не хочуть. Обміняти «зелені» тут досить проблематично – принаймні, я не помітив місць, де це можна зробити. Іде маршрутка до столичного автовокзалу Дідубе приблизно 3,5 години. Останній мікроавтобус на Тбілісі відходить о 16-00.

Що цікаво, стоячих пасажирів у Грузії, на відміну від України, маршрутники брати не можуть. Вірніше і в нас так возити людей заборонено, проте наші плюють на будь-які закони. Кмітливі кавказці виходять з даної ситуації інакше. Чарівний помах руки водія і з-під усіх сидінь починають з’являтися розкладні стільчики й лавочки. У підсумку, маршрутка так само нагадує банку зі шпротами, але усі пасажири сидять – поліція не прикопається.

Дивно, що перевізники у погоні за наживою не розуміють простих речей: будь-який транспортний засіб розрахований на певну вагу і якщо її постійно перевищувати, амортизація буде прискорюватись. Автівка частіше ламатиметься і гроші, зароблені на додаткових пасажирах, уходитимуть на ремонт мікроавтобусу.

Їхати до Тбілісі довелося мальовничою Воєнною Грузинською дорогою (далі – ВГД). Нехай її назва не вводить вас у оману – військових тут зараз немає, а от років десять тому, зі слів моїх грузинських знайомих, на шляху від Казбеґі до столиці Сакартвело було аж 15 блокпостів!

Слід зазначити, що дороги у Грузії дуже якісні. Загалом, в країні нещодавно було прокладено 12 тисяч кілометрів нових шляхів. Звісно, місцями ВГД, особливо на важкодоступних перевалах, ще стара й побита, а подекуди взагалі переходить у ґрунтовку, та неозброєним оком помітно: ведуться якісь ремонтні роботи і невдовзі тут має з’явитися новенький гладенький асфальт.

Усі знаки в Грузії дублюються англійською (перепрошую за якість світлини – фото робилося на ходу крізь вікно маршрутки):

Воєнна Грузинська дорога

На висоті понад 2300 метрів рослинність переважно субальпійська:

Воєнна Грузинська дорога

Трапляються мальовничі руїни:

Воєнна Грузинська дорога

Оскільки місця красиві, розвивається туризм – будують нові готелі й кемпінги:

Воєнна Грузинська дорога

Взагалі, Грузія дуже нагадує Туреччину років 15 тому. Помітно, що вона йде тим самим шляхом, активно розбудовуючи власну інфраструктуру. Гадаю, в цієї кавказької країни є усі шанси найближчим часом стати привабливим і популярним курортом. Звісно, держава серйозно втратить у самобутності, коли сюди линуть юрби європейських пенсіонерів і американських «волкерів» – все стане прилизаним пластмасовим і штучним, але економіка пожвавиться і на південні схили Кавказу також прийде покращення. Такий от ліричний відступ..

Торгівля медом іде активно:

Воєнна Грузинська дорога

Поступово дорога знижується і йде через мальовничі долини:

Воєнна Грузинська дорога

Незрозумілий предмет змушує згадати стрічку «Кін-Дза-Дза»:

Воєнна Грузинська дорога

Як вже згадувалось, дороги європейського рівня:

Воєнна Грузинська дорога

Тбіліське водосховище:

Воєнна Грузинська дорога

Монастир Джварі (в перекладі – хрест):

Воєнна Грузинська дорога

Ось так непомітно ми й доїхали до столичного автовокзалу Дідубе:

Воєнна Грузинська дорога

Далі буде.



Booking.com

Частина 1

Частина 3

Частина 4

Частина 5

Частина 6

Частина 7

Частина 8



Когда едете в далекое путешествие и хотите как можно больше осмотреть и быть независимым в передвижении, то аренда автомобилей это то что вам нужно.Так что не отказывай себе в таком удовольствии и переходите по ссылке http://autoliga.info/main/arenda-avtomobilej-v-sankt-peterburge.html

Facebook Comments

Залишити коментар

Коментарів

  • Головне – не робити ставку на колишній СНД, а то буде, як у Криму.

  • Антоне, ставку на колишній СНД можна і треба робити, адже це великий ринок для грузинських товарів, просто потрібно все робити виключно крізь призму національних інтересів і економічної вигоди.

  • Я мав на увазі держави, ментально та політично близькі до Росії, оскільки у більшості тамтешніх туристів відсутня культура споживача, підмінена совково-імперськими рефлексіями.

  • Антоне, вони ставку роблять на західних. 80% туристів у Грузії зараз з Польщі

  • Антоне, дозволь мені з тобою не погодитися. Гроші не пахнуть. Європейці із задоволенням приймають руссо турісто, адже останні везуть досить кругленькі суми в економіку

  • Можливо, і так. Але засирають вони місцевість капітально.

  • Щоб не засирали, потрібна система нагляду й штрафів. У Грузія вона є і успішно діє

  • Хочу все це побачити!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!1

  • Ксенію, то в чому справа? З 27 вересня до Кутаїсі літатимуть дешеві рейси. Летіть і дивіться