Кавказька експедиція. Частина 8. Озеро Севан

Автор: Юрій Борисов

Вірменія не має виходу до моря, проте крупна водойма тут є. Озеро Севан – справжня окраса не лише країни, а й усього Кавказу.

ДОВІДКА «БРОДЯГ»

Переглянути більшу мапу

Озеро Севан – найбільша водойма Вірменії. Розташоване на висоті 1900 м; площа 1240 км?, глибина до 83 м.

У озеро впадає 28 річок, а витікає лише одна – Раздан (притока Араксу).

Озеро тектонічного запрудного характеру.Улоговина тектонічного походження, а запруда утворилася порівняно недавно, унаслідок виливання голоценових лав.

Севан оточений гірськими хребтами: з північного заходу — Памбакським, з північного сходу — Севанським і Арегуні, із заходу і півдня — Гегамським і Варденисським хребтами.

Шоржинським підводним валом-порогом і двома мисами, що вдаються до озера, — Артанішським (зі сходу) і Норатусським (із заходу) озеро ділиться на дві частини: Малий і Великий Севан.

Малий Севан відрізняється великою глибиною і порізаними берегами. Саме у цій частині озера знаходиться бі?льша частина води.

Найбільш глибоке місце Севана розташоване недалеко від підніжжя хребта Арегуні.У Великому Севані дно рівне, береги мало порізані.

Озеро Севан — прісноводе, водна поверхня має блакитно-синій колір.
Мінералізація води близько 700 міліграма/л, сухий залишок становить 0,5 г/л.

Севан – улюблене місце відпочинку єреванців. Лише 40 хвилин маршруткою з Північного автовокзалу вірменської столиці – і ви на березі другого за величиною високогірного озера у світі (перше – Тітікака у Південній Америці).

2200 метрів над рівнем моря відчуваються одразу. Якщо у Єревані стояла тридцятиградусна спека, то на Севані було досить прохолодно.
На цій світлині добре видно, що погодні умови для купання не надто сприятливі:

Проте, нарід не зважає й охоче плескається у водичці:

Цьому гарячому кавказцю жоден холод не страшний:

Як бачите, іншого берега не видно – недаремно Севан ще називають Вірменським морем:

Як і більшість східних людей, вірмени плавають погано, тому далеко не заходять:

Або взагалі не заходять у воду:

Дітей, до речі, на Севані дуже багато. Вони безпосередні й живі:

По водній гладі туди-сюди сновигають яхти:

Людей багато, важко знайти вільний ліжак:

Доводиться моститися на рушниках біля самісінької води:

Колоритний чолов’яга неквапливо обходить свої володіння. Кожен крок цього персонажу сповнений відчуттям власної гідності:

Враження від краси озера сильно псує огидний сервіс і височенні ціни.

Скажімо, 100 грам далеко не елітного коньяку нам хотіли продати за 20 долларів! Це притому, що у Єревані у фірмовій крамниці коньячного заводу «Арарат» півлітрову пляшку цього благородного напою 5-річної витримки можна придбати за 60 долларів. Ціни на шашлик у тому ж закладі питати вже не було сенсу…

Самі ж вірмени жартують, що бідні люди їдуть відпочивати до Туреччини, а багаті – на Севан.

Більшість кафе мають приблизно такий вигляд:

Можливо, ви скажете, що Вірменія не туристична країна, тож смішно сподіватися на розвинену інфраструктуру, але, шановні, – це ж візитівка країни! Курча ляґа, це ж Севан – унікальне озеро, яких у світі раз-два й нема!

Невже так складно створити тут нормальні умови для відпочинку? Просто НОРМАЛЬНІ, ніхто не вимагає другого Дубаю!

Склалося враження, що я десь у Рибаківці (нехай не ображаються на автора мешканці цього чудового селища в Миколаївській області), а не в улюбленому місці відпочинку єреванців.

Чесно кажучи, навіть на Винниківському озері під Львовом, яке тамтешні вважають калюжею, інфраструктура краща! А якщо ви не можете створити нормальних умов, то хоча б не лупіть цін, як у Монте-Карло!

З цими думками ми вештались берегом озера, намагаючись знайти шматочок берегу вільний від людей. Зрештою, нам це вдалося:

Полізли купатися – холодно! Але яке ж чисте й прозоре озеро! Там, де тобі по груди, видно найменший камінчик під ногами. Вода у Севані настільки чиста, що її можна пити.

Накупавшись досхочу, ми вирішили прогулятися до монастиря Севанаванк, який гордо височів над Вірменським морем у полі нашого зору. Раніше святиня знаходилась на острові, але, після побудови гідроелектростанції, рівень води спав і острів з’єднався з материком.

Просто неба лежить цегла з вулканічного туфу – матеріалу, з якого у Вірменії зроблено майже усі будівлі:

На підході до монастиря колоритний дід грав і співав щось веселе:

Місце туристичне, торгівля сувенірами йде жваво:

Вдалині вже видніється Севанаванк:

Ось він у всій красі:

Інший ракурс:

Незважаючи на розкрученість місця й юрби туристів, на півострові повно безлюдних місць. Більшість людей лінується збочити з проторених стежок і відійти від святині далі ніж на пару сотень кроків. А даремно – все найцікавіше починається саме там.

Навряд чи ми здивуємо читача, що стежить за вірменською частиною експедиції з самого початку, хачкаром, хоч це й справжній витвір мистецтва:

Та погляньте на краєвиди! Хмари в прямому сенсі висять над головою (нагадуємо – ми на висоті понад 2300 метрів над рівнем моря, а Севан – друге за величиною високогірне озеро світу):

На перший погляд може видатися, що рослинність дуже бідна, але це зовсім не так. Гірські схили вкрито килимом з квітів:

Якась невідома рослина, чимось нагадує кріп (для себе я її так і називав):

Краса:

Назад до найближчого міста, райцентру Севан ми вирішили проїхатись стопом. Автоспин у Вірменії чудовий. Зупиняється мало не кожна друга автівка.

Спочатку нас підвезла група вірменських школярів на мажорному мерсі, який взяли у батька покататись. Було видно, що іноземців ці хлопцібачать не так часто, тому вони з притаманним юнакам максималізмом збуджено хизувалися власними подвигами. Наприклад, один стверджував, що є чемпіоном країни з вільної боротьби. Але, в цілому, компанія була досить позитивною, і навіть запросила нас забухати, на що ми через брак часу вимушені були чемно відмовити.

Другий драйвер на “Волзі” був рятівником з озера Севан (ми, до речі, його там бачили). Колоритний огрядний дядько відвіз нас до автовокзалу у місті Севан. На прощання ми подарували йому шмат українського сала, чому водій непідробно зрадів!

Чекаючи на маршрутку до Єревану (квиток коштував біля 12 грн), ми зауважили групу пенсіонерів, що жваво спілкувалися вірменською і явно проявляли до нас увагу, постійно тицяючи пальцями в наш бік.

Один абориген підійшов до мого височенного приятеля й з неперевершеним акцентом спитав:

– “Слющяй, дараґой. У тибя какой рост?”

– “Метр дев’яносто сім”, – відповів супутник.

Дядько, вдоволено потираючи руки, повернувся до своєї компанії й з переможним виразом на обличчі, так немов він щойно зірвав джекпот, випалив:

– “Я жє ґаварил, што у ниво два метра есть!”

Нам залишилось лише зайтися реготом разом з іншими. Сміялися геть усі присутні на автостанції, навіть касир, що уважно прислухався до розмови.

На цій мажорній ноті дозвольте завершити цикл кавказьких статей.

Підіб’ємо підсумки. Вірменія – країна дуже цікава й самобутня. Вона більш східна ніж Грузія, це помітно в усьому, навіть у зовнішності людей.

Гаястан не такий яскравий і різнобарвний, як Сакартвело, але це лише так здається. Просто краса Вірменії більш витончена, вона не одразу помітна.

Можна сказати, що Грузія – це весела усміхнена сільська дівчина у кольоровому вбранні, а Вірменія – сумна й витончена панянка.

Вас не будуть кликати у гості, на відміну від сусідньої країни, а люди можуть здаватися холодними й замкненими. Проте, ви почнете з ними спілкуватися й вас одразу вразить тепло й душевність вірменського народу.

Зупинитися у Єревані можна в одному з численних хостелів – вони практично усі розташовані в районі Площі Республіки. 3-кімнатну квартиру в центрі Єревану можна винайняти за 100 грн на день, в перерахунку на українську валюту.

Ціни на продукти відсотків на 30 нижчі, ніж в нас. Дуже дешеве таксі. 1 км – 2 грн, як по Єревану, так і за містом.

Єдиний недолік – віддаленість й певна ізольованість країни. Потрапити сюди можна або повітряним шляхом, або з Грузії. Більше половини кордонів Вірменії закрито. Рейси з Києва до Єревану дорогі – в районі 300 долларів (станом на літо 2012 року).

Можна поїхати автобусом з Донецьку, але це дуже довго й виснажливо. Тому, на мою думку, краще поєднати подорож із візитом до сусідньої Грузії, куди є відносно бюджетні авіарейси з України.

На цьому кавказька експедиція добігає кінця. Дякуємо усім, хто читав нас!

Немає кращого відпочинку ніж відпочинок в загадковій та екзотичній країні. От чому тур в Арабські Емірати є найкращем вибором. Тут на вас чекають чудові пляжі, фестивалі і торгові центри, та таємичий близький схід.